Я гадала, що стану молодою вдовою

ГЛАВА 2.1

У палаті було тихо-тихо, чулося лише тихе попискування сигналу кардіомонітора. На вікні стояло кілька горщиків з рослинами, що сяяли зеленню у сонячному промінні.

Цзі Цінцін підійшла до лікарняного ліжка і з неприхованим жалем подивилася на важкохворого, який поволі помирав на ньому.

У романі цей чоловік дійсно помер в наступні кілька днів, через що головний герой був змушений покинути своє бідарське життя інкогніто й повернутися до сім’ї Лу.

Він був чудовою людиною, але яким би гарним він не був, все одно не зміг подолати долю, яка призначила йому хворобу та смерть. Йому довелося цілий місяць мучитися у стані, в якому звичайна людина не протрималася б і трьох днів.

Кажуть, що гроші незначущі: людина народжується без них і не здатна забрати їх із собою у могилу. Вони не можуть купити життя, а отже гроші — просто непотріб.

Але цей чолов’яга володіє сотнею мільярдів доларів, які хоча й не можуть купити йому життя, проте здатні примусити незлічену кількість спеціалістів найвищої кваліфікації докладати всіх зусиль, щоб врятувати його. Саме тому він протримався у відділенні інтенсивної терапії ще цілий місяць!

І це чудово доводить, що деякі речі все ж таки дуже важливі, навіть якщо ви не можете прихопити їх із собою на той світ.

Цзі Цінцін присіла на краєчок ліжка й задивилась на суворе обличчя чоловіка, кожна риса якого — ніби диво, створене старанною і кропіткою працею Творця.

Настільки бездоганна краса примусить затріпотіти серце будь-якої жінки, чи не так?

І такий чоловік випадково став її подружжям. Цзі Цінцін охопило дивне відчуття перебування уві сні.

— Ти можеш покинути цей світ з миром. Я стану твоєю заміною, старанно шануватиму твого дідуся й потурбуюся про його старість.

У цю мить очі людини на лікарняному ліжку ворухнулися під повіками, а брови недовірливо набурмосились. Потім його очі трохи розтулилися й одразу зіщулились, ніби він боявся яскравого світла й тому не міг відкрити їх повністю. Крізь шпарину він подивився на Цзі Цінцін.

Коли дівчина помітила на собі цей стомлений погляд, її серце підскочило.

Невже прокинувся?

— Ти... ти прокинувся?

Цзі Цінцін з недовірою глянула на чоловіка перед нею і в паніці підскочила з місця.