мистецтво рятує нас

9.сльози, блювання та кохання

Лі Фелікс завжди тримає своє слово. Тож за годину після закінчення конкурсу, де викладачка в кінці прочитала монолог про старанність її учнів і оголосила нічию, хлопці вже сиділи в авто Чана. Він був найстаршим і вже мав можливість водити. Лікс не міг не запросити нового друга, що заодно і підвезе. Разом з ним на передньому сидінні їхав Чанбін, будинок якого вони сьогодні  ввечері привласнять.

В багажнику дзинькали два пакети алкоголю різного градусу. В салоні на всю гучність лунала музика. Концерт закінчений- канікули офіційно почалися. Галас зі сміхом не вщухав ні на хвилину. Вже за пів години всі були на місці. Розділили ролі, хто що заносить всередину. Пакети з пляшками, їжею у Мінхо та Хана. Спальні мішки у Чана та Чанбіна. І Синмін з Чоніном з настільними іграми, браслетами, обручами з різними вушками та персонажами, іншими речами створеними для подібних дружніх вечірок. Фелікс, як організатор зустрічі, та Хьонджін, як хлопець організатора, мали привілеї, тому без тяжких пакетів крокували десь позаду інших.
Перш за все, Чанбін, господар квартири, включив музику і створив атмосферу, де кожен забувся про дискомфорт чужого дому. За пів години вісімка сиділа в кружечку навкруги скляних та пластикових пляшок. Чан розливав усім найулюбленіший коктейль.

-так ти у нас бармен?
-від мого рому з колою ви будете танцювати від смакової насолоди.
-хтось йому скаже?
Двома поверхами пішло відлуння сміху. І Джісон, і Чан говорили правду. Вже після перших дзенькотінь склянок тіла тягнулися до танцю, а пісні з колонки ніби просили про бек вокал. Але, як і говорив Хан, це не вміння Бана змішувати рідини, а алкоголь у них.
Хван витягнув камеру зі своєї сумки. Ледве не забув про плани знімання всієї туси.
"Дякую, Феліксе, нагадав, що в майбутньому треба мати компромат на них у вигляді фото."

Поки вже Чонін, наймолодший в компанії, взявся розливати напій, Синмін почав оголошувати тост:

-мій дорогий друже, обіцяй, що запросиш нас на ваше весілля.- рука зі склянкою вказала на Мінхо навпроти.
-ми з Ханом подумаємо про це.
-мене зараз знудить від такого Мінхо. Джісоне, що ти зробив з ним? Поверни колишнього Лі.
-це ти себе з Чоніном не бачив.
-досить вже. Поб'єтеся скоро, а ще тільки друга чарка.- Чонін рятував ситуацію або ж просто хотів скоріше випити.
-і більше Кіма ніхто не чув.- після чергового жарту, Мінхо за секунду ніби перетворився на кота, що прагнув ласки у вигляді обіймів Хана. Нарешті він міг цілувати хлопця поряд не боячись відторгнення. Чим більше алкоголю доходило до мозку, тим менше його турбували інші в приміщенні. Людину поряд не хотілося відпускати з обіймів і лише показувати своє кохання цілуючи кожну хвилину. Хьонджін же в свою чергу і не був сильно проти споглядання за іншими, а й фотографував усе та всіх.