- Пам'ятаєш той день, коли ми вперше зустрілись? Я йшов додому з магазину і побачив хлопчика, який сидів на майданчику і плакав. Я підійшов до нього, адже він виглядав зовсім самотнім. Хлопчик сказав, що він пішов з дому, адже не витримав сварки батьків. Я дав йому шоколадку, яку придбав для себе, але зрозумів, що хлопчику вона потрібніша. Тим заплаканим хлопчиком був ти, Синмін. Я ще потім забрав тебе до себе додому, адже надворі було холодно, а ти сидів у футболці та штанях. Мені здавалось, ніби я привів додому покинутого цуцика, а не хлопчика. Хоча між вами була схожість. Мама зробила нам гаряче какао і ми разом дивились мультики... — тут Хьонджін знову не стримав сліз, - чого це я минуле згадую? Давай я краще розповім тобі про хлопця, якого зустрів на даху. Скажу чесно, він доволі милий, хаха. Постійно теревенив про котів, сестру та скейт. В нього ластовиння на лиці, яке він ховає, але йому гарно з ним. Його звуть Фелікс, він навчатиметься у нашому класі. Я думаю, він тобі сподобався б. Ви чимось схожі. Мабуть, тим, що вам обом важко заткнути рота.
Хьонджін встав з землі та поклав букет фіалок на могилу Синміна.
- Як і обіцяв, я приніс твої улюблені квіти. Що ж, я скоро прийду, мені потрібно готуватись до школи. Люблю тебе, бувай. Зустрінемося уві сні.
YOU ARE READING
Зустрінемося уві сні
Fanfiction"Люблю тебе, зустрінемося уві сні", - останнє повідомлення Синміна перед самогубством. Після цього Хьонджін залишається сам на сам з цим світом. Та одного дня, на даху він зустрічає Фелікса і після цього його життя набуває нових барв.
