Хлопець прокинувся о 10 ранку, настрій був кращим ніж останні два тижні. Батьки дуже здивувались, коли дізнались, що син йде на прогулянку, але це тішило їх. Хьонджін одягнув ті ж самі порвані джинси, худі та червоні конверси, довів біляве волосся до ладу та взяв навушники.
- Ти тепер хоч на людину схожий, а то ходив ніби зомбі, - жартувала мама, але Хьонджін мовчки жував млинець.
Хьонджін також одягнув сережки-хрестики, які йому подарував Синмін на день народження. Було рівно 12:50 коли хлопець вийшов з дому. За 5 хвилин він вже був на місці.
Біля кафе було велике скупчення народу, субота як ніяк. Дійшовши до місця зустрічі, хлопець взагалі забув взяти вчора у Фелікса хоча б номер телефону. Як він його знайде, якщо навіть обличчя не роздивився? Тут він відчув чиюсь руку на своєму плечі.
- Привіт, це я – Фелікс. Хлопець, який врятував тебе від самогубства. – Хьонджін повернувся і побачив білявого хлопця з пофарбованими у червоний колір кінчиками. Перше, що помітив Хьонджін – це ластовиння, яке було розсипане по всьому лицеві. В нього були темно-коричневі очі та його губи розплились у широкій посмішці.
- Та скільки тобі казати, що я не хотів стрибати, - пробурмотів Джінні.
- Добре, добре. Ходімо в середину.
Вони зайшли до кафе, яке мало назву "Промінь", а знизу на вивісці було написано: "Ми ваше світло серед похмурого дня". Всередині було просторо, майже всі столики зайняті. Також, там був гарний декор, по типу різних сонечок, які були буквально всюди, та різних рослин, що додавало більше затишку. Хьонджин і Фелікс сіли за вільним столиком біля вікна. На кожному сидінні були кремові подушки, а на столі стояли ромашки у вазі.
- Давай спочатку зробимо замовлення, - запропонував Фелікс, - який твій улюблений напій та десерт? Я пригощаю.
- Лате з карамельним сиропом та чорничний чизкейк.
- Воу, я також люблю лате з карамельним, який збіг. Я візьму наполеон тоді.
До столика підійшла мила дівчина з туго зав'язаним хвостом. Вона взяла замовлення і сказала, що все буде готово через 10 хвилин.
- Отже, давай нормально познайомимось, адже минулого разу нам не вдалось. Я Лі Фелікс, мені 16 років. До переїзду сюди, моя сім'я жила в Сіднеї. Я ще тут нормально не освоївся. Також, я катаюсь на скейті, якщо тобі цікаво.
YOU ARE READING
Зустрінемося уві сні
Fanfiction"Люблю тебе, зустрінемося уві сні", - останнє повідомлення Синміна перед самогубством. Після цього Хьонджін залишається сам на сам з цим світом. Та одного дня, на даху він зустрічає Фелікса і після цього його життя набуває нових барв.
