Школа... Типове збіговисько депресивних вічно незадоволених підлітків. Тут ти знайдеш представників усіх, характерних їй, груп: починаючи зі спортсменів і завершуючи незмінними пліткарками. Хтось ходить сюди аби здобути мінімальний багаж знань, інші — суто потусити. Хтось знайде тут любов всього свого життя, а хтось — чергову іграшку. Стільки різних людей на одній території... В лікарні було спокійніше, та не думаю, що краще. Я щаслива опинитись саме тут. Це місце, немовби, особливе. Або просто його так сприймаю я. За цей короткий період часу я прив'язалася до цієї будівлі, хоча ще й досі пам'ятаю як Вілл лютував перші дні, а зараз сам змушений переступити її поріг. Іронія? Схоже на те!
Наш будинок був недалеко від школи, тож пішки можна дійти буквально за десять хвилин. Вілл весь час про щось говорив, та я не дуже слухала. Мене більше хвилював той дивний чоловік в костюмі. Вілл не згадував про нього, та ми обоє знали, хто це був, чи принаймні міг бути. Що він хоче знайти? Кого? Якби я могла залізти йому в голову і про все дізнатися, як легше усім би стало. Але ні! Він буде мовчати до останнього. Вперта натура!
Ось ми вже на території школи. І ще один день пройде за вивченням формул, рівнянь, правил і так далі. Таке враження, наче це мені допоможе з екзорцистами розібратись, чи мінімізувати вплив консекутіо. Ми так швидко опинились усередині, що я навіть не встигла помітити яка кількість поглядів на нас зосереджена. Що не так з цими людьми?
— І це школа? Місце, де людським бастардам надають знання? — пошепки спитав Вілл. — Я очікував на щось більше, аніж зграйку недолугих футболістів і дівчат, що одягаються як останні...
— Вілле! — штурхнула його я. — Можеш не поводити себе як козел?!
— Я не козел! Я ж не винен, що ти привела мене туди, звідки я тебе не так давно й витяг. Що? Бувалих емоцій не вистачає? — продовжував знущатися Вілл.
— Можеш вже стулити пельку?! Чи це вище твоїх сил?
— Б'єш нижче пояса! Нечесно... — прошипів він.
— Енджі!
До нас підбігла Айріс і накинулась на мене з обіймами.
— Я вже думала, ти не прийдеш! Ой, а кого такого гарненького ти з собою привела?
Мабуть, це мало прозвучати спокусливо, та щось пішло не так. Мені було смішно, хоч я повинна була б вже звикнути до її закидонів, адже це її нормальна реакція на усіх симпатичних хлопців. А Вілл був одним з найкращих.
YOU ARE READING
Історія Ангелів
Fantasy«Твій трон досі чекає на тебе.» Анджеліка Ховердс... Хтось назвав би її помилкою. Інший - возвеличив би мрією. Загублена... Загублена у собі самій, своїх вчинках і рішеннях, вона з усіх сил намагається пристосуватися до людського життя після 9 років...
