Частина 19.

240 24 4
                                    

– Я не впевнений у тому, що роблю, – занив Техьон, але все одно продовжував робити.

– Ти збираєш речі у відрядження, – досить просто відповів Джин.

Все й справді здавалося простим, як слова брата. Тільки з кожною покладеною річчю, тривожність Техьона зростала в геометричній прогресії. Варто було йому розповісти все своїм найближчим, на нього чекала різна реакція: Чімін захоплено посміхався, Юнґі-хьон зі знанням хмикнув, а Джин-хьон просто прийняв як належне. Не було жодної людини, яка б стала його відмовляти. Техьон здавалося сам був тим, хто себе відмовлятиме.

– Чому ти не відмовляєш мене?

– Тому, що ти вже, братику, дорослий, то до того ж, по-перше – ти сам погодився, по-друге – дарма шукаєш причини для втечі. Навіщо ж погоджувався?

– Я тоді був дуже емоційний і це здавалося найкращим способом розслабитись, тим більше мені треба продовжувати працювати.

– Не розумію, що тоді змінилося?

– Я теж не знаю, хьон, – омега опустився на ліжко, не відчуваючи ні моральної, ні фізичної сили, щоб думати.

Чому все було так важко. Його обтяжували думки, що він дозволив собі занадто багато відвертостей, діючи непрофесійно. Щоб сказала його керівниця? Він відчував сором, незважаючи на те, як його втішали слова Чіміна, про те, як прийняли Чонгука, ніби він завжди був частиною їхньої великої родини. Він збирався у відрядження, але якісь інші думки, бажання, щось підсвідоме хотіло чогось більшого. Почуття, які вже переступили межу співробітництва. Техьон відчував себе з Чонгуком так вільно, легко, ніби знайшов давно втрачену близьку людину. Тільки наскільки близьку?

– Гаразд, проведемо короткий мозковий штурм. Здається, там щось застоялося.

– Хьон, – тяжко зітхнув хлопець.

– Не хьонай тут... Скільки у тебе матеріалу зібрано за цей час? Ти відчуваєш, що вписуєшся у графік?

– Ну, я провів велику роботу зі співробітниками, можна ще трохи зібрати. З самим Чонгуком мало матеріалу, а ще треба зробити медіа матеріали, – брови Техьона насупилися, говорячи про ступінь глибокої задуми. Як багато роботи ще!

– Тобто якщо ти поїдеш, це шанс зібрати більшу частину матеріалу?

– Напевно так.

Татусю, я знайшла тата!Where stories live. Discover now