Пов'язані честю

Глава 36

Я подивилася на себе.

— Я не маю нічого іншого. Це те, що я ношу, коли бігаю, - шорти були обтягуючими і закінчувалися високо на моїх стегнах, але мені не подобалася дуже велика кількість тканини, коли я бігала.

— Ти ж розумієш, що я повинен штовхнути дупу кожного хлопця, який подивиться в твою сторону, вірно? І схоже на те, що моїм хлопцям буде нелегко не дивитись у твою сторону.

Я знизала плечима:

— Це не моя справа змушувати їх контролювати себе. Лише те, що я ношу відкритий одяг, не означає, що я запрошую їх дивитися. Якщо вони не можуть поводитися як слід, це їх проблема.

Лука вивів мене з роздягальні до борцівських матів. Чоловіки негайно відійшли звідти, підкреслено не дивлячись на мене. Я пішла за Лукою до стенду з ножами. Його очі просканували їх, потім він вибрав один із довгим гладким лезом і вручив його мені. І не взяв жодного собі.

Лука зупинився навпроти мене, виглядаючи розслабленим. Він, мабуть, знав, що всі спостерігали за нами, але діяв так, наче йому було байдуже. Це не було особистим. Він мав показати шоу для своїх людей.

— Нападай на мене, але постарайся не різати себе.

— Хіба тобі не потрібний ніж?

Лука похитав головою:

- Він мені потрібен. У мене буде твій за хвилину.

Я примружилася на його самовпевнений тон. Він, мабуть, мав рацію, але мені не сподобалося, що він сказав це.

— То що я маю робити?

— Спробуй завдати удару. Якщо тобі вдасться порізати мене, ти переможеш. Я хочу подивитись, як ти рухаєшся.

Я зітхнула і постаралася забути про чоловіків, які спостерігають за мною. Підсилила свою хватку на ножі, а потім кинулася вперед. Лука рушив швидко. Він ухилився від мого удару, захопив моє зап'ястя і закрутив мене, доки моя спина не зіткнулася з його грудьми.

— Ти ще не маєш мого ножа, — задихаючись, пробурмотіла я. Його пальці навколо мого зап'ястя стиснулися сильніше, некомфортно, але не боляче. А губи легко торкнулися мого вуха.

— Мені довелося б завдати тобі болю, щоб отримати його. Я міг зламати твоє зап'ястя, наприклад, або просто пошкодити його, він звільнив мене, і я похитнулася вперед.