Пов'язані честю

Глава 34

Він виглядав засмученим. Мафіозі здавалися ще більш неосвіченими, ніж звичайні чоловіки.

- Що ти думав? Я нічого подібного не робила. Ти єдиний, з ким я цілувалася. Ти знав це, коли ми одружилися. Ви з моїм батьком навіть переконалися, що це так, і, незважаючи на це, очікував, що я навіть жодного разу не цілувавши хлопця, розсуну перед тобою ноги. Я хотіла зробити це повільно. Дізнатися тебе, розслабитися, щоб цілувати тебе і позайматися іншими штуками, перш ніж переспати.

Нарешті, у виразі його обличчя з'явилося розуміння.

- Іншими штуками? Це якими ж?

Я підняла погляд, жартувати не було настрою.

- Це марно.

- Ні, не треба.

Він повернув моє обличчя до себе та опустив руку. Лука засвоїв урок.

— Розумію. Для чоловіків перший раз не має значення, або принаймні для чоловіків, яких я знаю.

- Коли був твій перший раз?

— Мені було тринадцять, батько вирішив, що настав час стати справжнім чоловіком, бо я вже був ініційований. «Ти не можеш бути незайманим та вбивцею». Ось що він сказав.

Лука холодно посміхнувся.

— Він заплатив двом благородним повіям, щоб ті провели зі мною вихідні та навчили всьому, що знають.

- Це жахливо.

- Так, гадаю, так і є, - тихо погодився Лука. — Але я був тринадцятирічним підлітком, що бажав показати себе, до того ж наймолодшим членом нью-йоркської Сім'ї, і мені не хотілося, щоб старші чоловіки вважали мене хлопчиком. І після закінчення вхідних я вважав це великим досягненням. Сумніваюся, що повії були вражені моїм виступом, але вдали, що я найкращий коханець, який колись у них був. Мій батько, мабуть, доплатив їм за це. Потрібно було не так багато часу, щоб зрозуміти - не всі жінки в захваті, коли кінчаєш їм на обличчя після мінету.

Я зморщила носа, і Лука посміхнувся.

- Так, - пробурмотів він і потягнувся за пасмою мого волосся, дозволяючи їй ковзати на пальці. Незрозуміло чому він так завжди робив. - Я сьогодні дуже хвилювався.

— Хвилювався, що дозволю комусь взяти твоє.

- Ні, - твердо відповів він. — Я знав, що ти вірна. Справи із Братвою загострюються. Якби вони дісталися тебе... — він похитав головою.