Частина 2.

Start from the beginning
                                    

Лікар ніяково кивнула, а передавши до рук Юнґі конверт, повернулася у кабінет. Хлопець одною рукою потираючи плече друга, іншою розгорнув конверт: картка Техьона, страхування, рекомендації дієти та вітамін, а на самому дні непримітно лежав невеличкий буклет «Аборти: ризики та наслідки». Кім, який трохи заспокоївся, ледт гикаючи від плачу, також перевів погляд на буклет у руках Юнґі.

– Що мені робити? Хьон? – сипло прошепотів він. – Мені лише дев'ятнадцять, немає освіти, стабільної роботи. Я сам ще дитина.

Юнґі мовчав. Він не міг нічого радити. Це було відповідальне рішення, але прийняти його повинен Техьон, самостійно чи хоча б з сім'єю. Начеб то почув його думки, Те продовжив шепотіти.

– А що я скажу батькам? Джин-хьону?

Юнґі не був знайомий із сім'єю донсена, але з Джином вже встиг познайомитися. Якось він був у гостях у Чіміна, а Те говорив по скайпу з братом. Сокджин тоді проходив стажування в одній з найкращих лікарень світу – у Швеції.

Не дивлячись на депресію, донсен чудово тримав обличчя: посміхався, сміявся з безглуздих жартів старшого брата, розповідав про друзів. Так він втягнув Юнґі у камеру – знайомити з братом. Цілком спонтанно вони лишилися наодинці. За короткі десять хвилин вони розговорилися, знайшовши спільні теми, починаючи рідним Тегу, завершуючи Техьоном.

– Ти звісно, можеш неправильно мене зрозуміти, – голос Джина звучав глухо і невпевнено. – Чи можеш ти пригледіти за Те, хоч злегка? Батьків просити не можу, я сам навіть не у Кореї. Я бачу, що тобі можна довіритись, та й Те-Те все протуркав усі вуха про те, який у нього грізний хьон. А сам чуттєвий та тендітний, тому я хвилююся...

Щось знову закололо у грудях Юнґі. Джин навіть не знав, що вже встигло трапитися з його молодшим братиком, але сказати не міг – обіцяв Те.

– Добре.

Джин зупинився посеред слова.

– Правда? Дякую, Юнґі. Я дуже хочу скоріш повернутися додому і тоді Те буде під моєю повною опікою.

– Не хвилюйся, Джин-хьон, я подивлюся, – щиро пообіцяв Юнґі. Він за ці два тижні вже відчував, що прив'язався до цього хлопця, наче знайшов загубленого брата.

Зараз Юнґі зрозумів, що Джин це той, до кого він би звернувся у першу чергу, якщо той був би його старшим братом.

Татусю, я знайшла тата!Where stories live. Discover now