Загублені

10

Табір Вірджинволс нічим не відрізнявся від таборів із фільмів жахів.Велика, деревяна хата,яку оточували такі самі,тільки менші хатки.Навколо хвойні дерева і невеличке озірце.Загалом,для повної картини фільму жахів бракувало стаї воронів яка б кружляла навколо будинку,і напружучої музики.
Сонце вже заходило.Вигрузивши всі наші речі з автобусу,Елізабет,наша вожата наказала вистроїтись в ряд по віку.
-І так,ви погрупувались по віковим категоріям.Певна вікова категорія займає пару котеджів,для хлопчиків і дівчаток.
Найстарші -віком від 17 до 18 років займають останні котеджі.Наймееші від 9 років відповідно-перші.Прошу розпаковуватись,і відчувати себе як вдома!
Я немогла уявити що ми будемо робити 2 місяці в такій глуші.А найбільше мене лякало те,що я не буду жити з Марго,яка підбігла до мене в сльозах,саме з цієї причини.
-Вікс,Вікс я хочу жити з тобою,вони всі старші,СТАРШІ!-Маргарет так голосно і щиро ридала що я немогла на це дивитися.
Я підбігла до Елізабет і запиталась-Я перепршую,в мене сестра,Марго,їй всього 6...Можна вона буде жити зі мною?Їй буде легше...-вожата подивилась на мене як на скажену,але всетаки відповіла:-Добре-добре,мені нічних істерик не треба!Але якщо дівчата в загоні пожаліются то...ти сама розумієш що я змушена буду зробити- я вздихнула з полегшенням.
Хатки в нас були невеличкі,2 поверхові.По одній спальні і ванні на кожному поверсі,і невеличка вітальня з каміном на 1 поверсі.Спальні були звичайні.2 двохмісних ліжка,і одне одномісне вздовж одної стіни,5 невеличких шаф взжовж іншої.І на одній стінці було розміщене величезне вікно.А за ним такий краєвид!Осінні Апалачі, невеличка річка,і жовто-гарячий захід сонця...Це було неймовірно!Чомусь пригадала вигляд з свого старенького млина,і зразу стало сумно.
Ми з Марго зайняли ліжко на 2 поверсі біля вікна.І я була рада,бо могла спостерігати за кожним сходом і заходом сонця...
В нашому котеджі жили 9 дівчат віком від 15 до 16.З самого початку найголовнішою себе поставила Елінор.Вона була дуже стервозною по відношеню до інших,говорила чисто англійською мовою, і виставляла на показ всі свої достоїнства.Разом з собою вона привезла не менш стервозну блондинисту подругу Стефані,яка також прикривала всі свої пишні форми тільки двома клаптиками тканини.
-А тепер,послухайте мене- сказала Елінор- хто перейде нам дорогу..Будете бідні.Питання є?От і славненько.
Дівчатка які жили з нами в кімнаті, були набагато привітніші.Негретянка Джо,дуже мила хороша і красива дівчинка з щирою посмішкою. Лізі,також красива дівчина,довгим русявим волоссям і блідою шкірою.Та Ненсі- також гарна дівчина з рудим коротким волоссям і цікавим ластовинням.Очевидно з ними ми здружилися найкраще.
Дівчата які жили з Елінор і Стеффі: Кара і Сара,близнючки.Скромні і тихі,зовсім не вписувались в той стервятник.Зовсім. і саме за це вони будуть страждати.
Ми з Маргошою розклали свої речі,і вже хотіли лягати спати як до нас підійшла Джо і сказала-Ви збираєтесь спати!?Зараз знайомство біля ватра,одягайтеся тепліше і їдіть до головного корпусу.-
Блін,блін,блін!Я була такою втомленою!Але побичивши з яким ентузіазмом загорілись очі малої, япросто була змушена піти.