Пил богів

XXVI

«Красуня Пе» була старою субмариною і раніше мала назву «Королева Єлизавета». Салліван стверджував, що «Красунькою» її назвала команда. Тому стара назва була збита молотками, від неї залишилися лише силуети букв, а нова вибита заклепками.

Потужна парова турбіна разом із резервуарами вугілля, водяними та повітряними займала третину корпусу. Хоч як це парадоксально, але й під водою субмарина йшла на паровому двигуні. Весь дим видувався з турбіни потоком повітря і проходив через низку фільтрів. Таким чином, на кораблі не відчувався гар. Точніше, мав не відчуватися, але повітряні фільтри на «Красуні» давно не змінювалися і легкий запах гару вже в'ївся в корпус. Водяні фільтри, що очищають забортну воду для турбіни, та опріснювачі справлялися краще. Принаймні субмарина повільно, але впевнено йшла вперед. Дивно, але екіпаж складався виключно із Саллівана. Він один постійно бігав субмариною, перевіряючи турбіну, помпи, фільтри, наявність течі та коригуючи курс. Вночі він спить лише по кілька годин, але свою «Красуню Пе» веде впевнено.

Під водою «Красуня» могла перебувати лише добу, після чого їй треба було спливти, провітрити приміщення та наповнити резервуари з повітрям. На це треба було дванадцять годин. Потім знову добу під водою.

Єдиним мінусом була спека. Коли турбіна працює, субмарина перетворюється на справжню філію пекла на землі. Температура на борту підіймалася до ста десяти градусів за Фаренгейтом. Винести таку спеку було тяжко. І найприкріше було те, що на Атлантиці розразився найсильніший шторм, що не припиняється вже третю добу. Вийти на палубу і хоч трохи відпочити було неможливо. Тому залишалося лише одне, сидіти у розпеченій субмарині. Граймс і Гіл дозволили собі роздягнутися до пояса. Діана та Міяко так не могли. Хоча Міяко і так роздяглася до сорочки та спідньої білизни, чим сильно здивувала Діану, але дівчина заявила, що краще вона посоромитися трохи, ніж буде париться в штанах.

- Може, ти хоч щось накинеш? - розкинувшись на ліжку, запитала Діана у Міяко, яка сиділа в одній сорочці та спідній білизні на своєму ліжку. Діана була в штанах та сорочці.

– Спекотно... – жалібно простягла Міяко, намагаючись розігнати гаряче повітря помахами хвоста.

- Я розумію, але якщо зайде Гілберт чи містер Граймс? - запитала Діана. І у двері каюти постукали.