XXXIX

115 40 0
                                    

У Лондоні панував сніговий листопад. Літо видалося багатим на події. Як добрих, так і не дуже. На початку червня помер від серцевого нападу Дін Вінтер. Метью залишився один і вже збирався вирушати на вулицю, але Діана йому знову допомогла, подарувавши протез руки та місце у військово-морській академії Британського флоту. Також вона простежила, щоб вкладені Діном кошти не пропали. Старий не встиг скласти заповіт, а Метью йому родичем і не доводився. Компаньйони старого вже думали поділити акції між собою, але тут втрутилася баронеса фон Штанмайєр. У вересні хлопець приміряв мундир кадета і вирушив у Портсмут, здобувати військову освіту.

У липні раптово розпочалася війна північ від Африки. Іспанія розпочала наступ на французькі колонії. У нейтральні землі ніхто вторгатися й не подумав, але пілігрими вже уклали кілька військових союзів із племенами нескотів, готуючись будь-якої миті дати відсіч. У морі розпочалася блокада. Військові дії на європейському континенті вдалося уникнути, обидві сторони просто підвели війська до кордону, але ситуація була напруженою. Негласно, Британія так само розпочала підготовку до війни. Хоча офіційно, вона зберігає нейтралітет у цьому конфлікті, але гарнізони в Південній Африці приведені в повну боєздатність, а у великі поселення нескотів і пілігримів були відправлені посланці з метою переговорів.

Граймс та Іффат залишилися у поселенні пілігримів. Суреш, хлопець, який напав на Граймса, зробив повторну спробу нападу, яка закінчилася перестрілкою з шерифом та його помічниками. Суреш загинув, як, на жаль, і шериф. Відчуваючи провину за смерть шерифа, Граймс обійняв його посаду. Нова посада, відповідальність, але на майбутню урочистість він зміг приїхати до Лондона. Іффат приїхати не змогла. Воно й зрозуміло, восьмий місяць вагітності. Граймс навіть жартував, що онуків уже навряд чи побачить, а з дітьми все ж таки поняньчиться.

У серпні загинув Джордано, штурман Натаніеля. За трагічною випадковістю він загинув на тому ж відрізку траси, що і Натаніель. Резервуар з воднем на його веспі спалахнув, і він згорів ще в повітрі, вогненною кометою впавши на гори сміття. Діана була присутня на похороні, коли закопували порожню труну. Він так і не зміг вибачити її помилки. Вона й сама їх собі не пробачила. Поки були експедиції, була надія на воскресіння, виправлення помилок. Наразі немає нічого. Айседора вибачила її, сказавши, що Діана вже спокутувала всі свої гріхи. Але чи пробачила себе Діана? Навряд чи. Тому дівчина вирішила залишити Лондон, вирушивши разом із Граймсом у нейтральні землі.

Пил богівOnde as histórias ganham vida. Descobre agora