XII

162 41 0
                                    

- Господар, - жалібно протягнула Міяко, - можна я з возів того сушеного м'яса візьму?

- Ні, - суворо відповів Гіл, - та їжа на зворотну дорогу, їж те, що дали.

- Візьми мій корж, - відповіла Діана, простягнувши Міяко свій корж з ячменю, якими ченці пригостили гостей.

- Дуже дякую! - радісно вигукнула Міяко, взявшись жувати корж.

- Леді Діана, не треба було, - розгублено вимовив хлопець.

- Нічого, - посміхнулася Діана, - я не голодна.

Команда прибула в монастир вже під вечір. Всі справи перенесли на наступний день. Ченці радо прийняли гостей, виділили їм кілька кімнат і пригостили вечерею: коржами з ячменю і трав'яним чаєм. Не густо, але такий раціон ченців.

- А вони не говорили, у них є божественна зброя? - спитав Дік.

- Я не питала у них про неї, - відповіла Діана, - з настоятелем я зустрінуся завтра, сьогодні ми просто відпочиваємо.

Вона встала з - за столу, взяла свою чашку і підійшла до вікна. Сонце вже сіло і вона не могла насолодитися прекрасним видом на гори. Монастир розташовувався на схилі крутого пагорба. Напроти монастиря були гори, праворуч звивиста ущелина, по якій пройшли наші герої, а зліва простригають долина. Прекрасна картина! Але зараз, коли спустилася ніч, цієї краси не було видно.

- Слухайте, а нікого не цікавить, як божественна зброя потрапила сюди? - запитав Ерік.

Всі здивовано подивилися на нього.

- Не думала, що вас це зацікавить, - відповіла Діана.

- Ви знаєте? - здивоване запитав Дік.

- Так, - кивнула Діана. - Згідно з легендою, до будівництва монастиря, на цьому пагорбі жив один відлюдник. Довго жив, понад три століття.

- Ого! - присвиснув Гіл. Він багато легенд читав про живу зброю, але цю чує вперше. Хоча, даних про божественну зброю не так багато. Те, що читав Гіл, всього лише згадка, що воно є і що з себе представляє. Решта лише припущення і здогадки.

- Ви думаєте, що його підтримувала божественна зброя? - спитав Дік, не звертаючи уваги на реакцію Гіла.

- Зараз, - сказала Діана і підійшла до свого рюкзака. Недовго порившись, вона дістала стару книгу, яка, швидше за все, займала половину рюкзака.

Пил богівWhere stories live. Discover now