Стокгольмський синдром (ЗАКІН...

By Elizabeeth017

3.6K 542 79

- Це бісів стокгольмський синдром, але він подобається мені... More

ЗНАЙОМСТВО
Люкс комфорт викрадення
Мовчанка
Сині троянди
Яйце
Та ти гониш...
Це був сон ?
"Торнадо"
Задоволений перемозі ?
А Мел поцілувала хлопця
Ефір
Конкурс команди "Торнадо"
Конкурс команди "Торнадо"2
Галерея
Горе наречені або втеча
Довбані сталкери
В логово тих кого вона ненавидить
Тобі підійдуть нарциси
Малюнки на тілі
Франція
Я ж кажу. Гад
Зйомки для "Торнадо"
Навіщо мені бути добрим до тебе?
Мождиво і змінила б
Маленька шалость
Кінотеатр
Прохання Галлахера
Потаємна коробка
Розкриття спонсора "Торнадо"
Секрет Мел та Діла
Для мене вони всі на одному рівні
Ти зараз змахуєш на сталкера
Пов Ейдан
Виглядаєш як маленьке незаймане янголятко
Неочікуваний нічний гість
НЕ ЧАСТИНА, АЛЕ ВАЖЛИВО
Неочікуваний нічний гість*2*
Хижаки ніколи не сплять
Картина для мами
Прогулянка з Галлахером
Прогулянка з Галлахером *2*
Прогулянка з Галлахером *3*
Прогулянка з Галлахером *4*
Прогулянка з Галлахером*5*
Сюрприз під будинком
Ти зараз тут зайва
Тобі не личить прикидатися дурненькою
План помсти для брюнета
Ти мене лякаєш
Ти псих...
Пов Ейдан
Фотограф
Це довбаний стокгольмський синдром

Ентоні

50 10 4
By Elizabeeth017

Перенесемось на 2 тижні. За цей час я ні разу не приїжджала до хлопців оскільки дала їм відпочити. Я приїхала до Ділана щоб обговорити деякі деталі з приводу команди, контракту та інших дрібниць

Подзвонивши в дзвінок мені відчинив Ентоні 

- Привіт 
- Привіт - хлопець пустив мене в штаб 
- Де Ділан? Мені треба дещо з ним обговорити 
- Він поїхав до своєї дівчини. Я тут сам
- Оу, треба було з ним домовитись про зустріч 
- Може чай будеш? Ти виглядаєш  втомленою 
- Я не відмовлюсь від кави
- Я думав ти завжди плануєш зустрічі - мовив Ентоні пройшовши до кухні 
- Я просто була в іншому місті по справах і вирішила по дорозі до вас заїхати
- Так ти не планувала до нас їхати?
- Мені це не обов'язково. Я просто ваш спонсор, мені не обов'язково постійно з вами бачитись - хлопець простягнув мені чашку кави - Дякую 

Через 15 хвиин тиші Ентоні підійшов до мене за спини й поклав руки мені на плечі 

- В тебе ж нема хлопця чи нареченого?
- До чого питання?

☁️ Щось мені це не подобається☁️

- Раз ми самі то, я думаю, ти не проти - руки хлопця почали спускатися з моїх плечей на мої груди. Я відірвала руки хлопця та відкинула їх від себе 
- Я вже поїду - я встала з місця та пішла до виходу. Ентоні наздогнав мене та притис до стінки 
- Чого ти як маленька? Не хвилюйся, тобі сподобається 
- Відпусти мене - він наче не чув мене. Хлопець почав цілувати мою шию тримаючи мої руки, щоб я не змогла вирватись 
- Можеш кричати скільки завгодно. Ми тут одні і хлопці не приїдуть так швидко 
- Відвали від мене - Ентоні продовжив мене цілувати, він однією рукою взявся за кнець моєї сорочки та різко смикнув руку від чого ґудзики відірвались 
- А в тебе гарненька фігурка - як тільки хлопець опустив руку до моєї спідниці двері гаражу вбудинку відчинились
- Ентоні ми приїхали - по голосу я зрозуміла що Пейтон, він закрив мені рота рукою
- Тільки спробуй крикнути 
- Ентоні? - я побачила що з вітальні до сходів почали йти двоє хлопців. Я закричала в руку Ентоні - Що за крик? Ентоні, відпусти її - хлопці підійшли до нас й відштовхнули його від мене. Я схопилась за сорочку руками, щоб приховати своє оголене тіло 
- Та чого я? Вона сама була не проти 
- Хто тобі сказав що я була не проти придурку? - мій зляканий погляд говорив сам за себе. Другим хлопцем виявився Ейдан, він обійняв мене повернувши спиною до хлопців 
- Ти знаєш наші правила Ентоні. З тобою  буде потім розмова з Ділом, а зараз тобі краще піти до себе й зачинитись в кімнаті і не дай Бог ми тебе побачимо до приїзду Діла - брюнет підняв мене на руки й поніс як я зрозуміла до себе в кімнату, він посадив мене на ліжко 

- Як себе почуваєш? Може водички? - я лише покивала в знак згоди. Брюнет приніс мені пляшку води яка стаяла в нього на столі. В кімнату зайшов Пейтон 
- Він не встиг тебе зачепити?
- Ну як вам сказати...
- Почекай - брюнет підійшов до своєї шафи й дістав футолку - Переодягнись поки, де він? - хлопці підійшли до столу й стояли повернуті до мене спиною, я зняла сорочку й одягнула футболку 
- Все 
- Що ти тут взагалі робиш?
- Я їхала з сусіднього міста, вирішила заїхати з Ділом дещо обговорити, а тут він почав руки сунути 
- Ми потім поговоримо з ним 
- Угу 
-Так мала, заспокоїшся, а потім вже поїдеш додому. Ейд, я піду в зал
- Окей, я потім підійду - шатен вийшов з кімнати залишивши мене та Ейдана на одинці 

- Ти не повіриш на скільки я була рада вас бачити - говорила я притискаючи руки до грудей. Зеленоокий сів біля мене на ліжко й повернув моє обличчя до себе за підборіддя 
- Де він тебе торкався?
- Ви встигли зайти й він майже нічого мені не зробив. Тільки от сорочку порвав - хлопець взяв сорочку яка лежала в мене на колінах й викинув її в сторону, я не розуміючим поглядом подивилась на брюнета. Його погляд був прикутий до моїх губ - Ейдан, навіщо ти викинув сорочку? - хлопець і досі дивився на мої губи не відводячи погляд, він опустив руку яка лежала в мене на підборідді, інша лягла мені на стугно - Ейдан?
-Мені так подобається коли ти говориш моє ім'я - досі тримаючи свой погляд на моїх губах мовив брюнет, він трохи підвів своє обличчя до мене - Нікому не можна чіпати моє мишеня - тихо, але щоб почула я мовив зеленоокий 
- Ейдан прибери руку з мого стегна - хлопець завів руку мені під спідницю - Я сказала прибрати руку, а не завести її під спідницю - хлопець вчепився в мої губи, він почав натискати на мене тілом від чого я впала на ліжко. Рука яка лежала на моєму стегну спустилась нижче спустивши трохи спідницю, в мене вийшло відсторонитись від брюнета - Ти вирішив за своїм другом піти?
- Те що ми в одній команді не означає що він мій друг - хлопець знаву поцілував мене в губи поглиблюючи поцілунок. Коли хлопець відлип від мене я вліпила йому долонею по щоці - Сміливо мишенятко
- Навіщо ти це робиш?
- Хочу дати зрозуміти що ти моя. На тобі тепер його запах 
- Відпусти
- Ти пам'ятаєш що я говорив? Мене ти можеш не боятися, я не зроблю тобі боляче мишенятко. Я прихильник більш гуманих дій та ідей 
- Щось я не бачу - брюнет спустився до моєї шиї. В кімнату зайшли 

- Ейд, ти не бачив Мел? - це був Діл. Як тільки він побачив картину на ліжку швидко зачинив двері - І як це називається? - хлопець неохоче піднявся й подав мені руку, щоб я сіла 
- Пейт тобі вже розповів що сталось?
- Так. Я так бачу, Ентоні почав, а ти вирішив закінчити
- Я б тоді двері зачинив
- Мел, ти до мене?
- Так 
- Вибач за Ентоні. Я з ним поговорю з приводу цього 
- Угу  
- Ейд, що це було?
- Не розумію про що ти
- Про цю чарівну картину яку я побачив
- Сам сказав що вона чарівна - двері відчинилися і в кімнату зайшла Аміра
- Привіт люба
- Привіт - дівчина підбігла до мене й обійняла мене
- Я прибити зараз готова Ентоні. Він нічого тобі не зробив?
- Ейдан з Пейтоном вчасно приїхали й зайшли в будинок
- Моя крихітка - зеленоокий підійшов до блондина, він стояв до нас спиною та щось почав тому говорити. По Ділу було видно що Ейд говорить щось не дуже добре
- В наступний раз я буду домовлятися з тобою завчасно Діл і ми будемо зустрічатись не в цьому приміщенні

Continue Reading

You'll Also Like

988 70 13
Вторая часть, обязательно заходите почитать. Обещаю она будет такая же интересная как и первая
67.8K 818 44
без спойлера..
1.7K 81 13
пробний, а також перший фф -сподіваюсь зайде. по назві все зрозумієте) ❗Історія вигадана❗
10.1K 370 50
Ніколас Лейстер - мій зведений брат і все, від чого я бігла все своє життя. Він високий, з блакитними очима, чорним як ніч волоссям, а ще - неймовірн...