Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Конкурс команди "Торнадо"

Тиждень я взагалі не згадувала за хлопців, мені було від цього дуже спокійно. Я лежала на ліжку й читала книгу як в кімнату забігла Аміра

- Мелі
- Що таке? В тебе реакція ніби ти виграла мільйон в лотерею - спокійно мовила я
- Майже
- Майже? Ти виграла 50 тисяч?
- Я виграла, але не гроші
- Щось мені це вже не подобається
- Пам'ятаєш хлопці говорили за конкурс
- І?
- І я брала участь
- І?
- І я виграла
- Молодець, вітаю
- Виграшем є те що переможці проведуть день з командою, справді круто? - дівчина застрибнула до мене на ліжко
- Ага, вітаю, твоє бажання здійснилося
- Ти підеш зі мною
- Так виграла одна ти
- Кожен переможець може взяти з собою якусь одну людину
- Ну ні
- Вже пізно. Пішли
- Ти на приколі?
- Ні. Ось - шатенка простягнула мені телефон
- Бла, бла, бла, ви можете взяти будь-яку людину з собою, бла, бла, бла
- Збирайся
- Та ну ти чого? Я хотіла вдома сьогодні посидіти
- Мелі - дівчина дивилась на мене ляльковими очима - Будь ласка
- Добре
- Круто. Даю тобі 10 хвилин
- Ага

Я одягнула топ, шорти до коліна, конверси та кепку

- Я готова
- 5 хвилин
- Я не фарбувалась, поїхали

Ми приїхали до великого приміщення за містом яке було як я зрозуміла корпусом для хлопців

- Що це таке?
- Це їх штаб. Вони тут живуть, тренуються
- Живуть?
- Так. Коли готуються до змагань, наприклад, або ж якщо просто лінь постійно їздити туди-сюди
- Зрозуміла 

Ми підійшли до дверей, нам відчинив Ділан

- А ось і останні переможні. Проходьте
- Так було декілька переможців? - запитала я
- Так. Всього 5 переможців + по одному близькому другу - ми зайшли у вітальню
- Мені це нагадує картину з "Чарлі і шоколадна фабрика". Там теж було 5 переможців якщо я не помиляюсь, і з кожним з них був дорослий який супроводжував дітей
- Тільки там зі всіма крім двох сталися нещастя
- Так. Саме з тими хто прийшов останнім, Амір, в нас є всі шанси повернутись додому живими і неушкодженими - після моїх слів мене дьорнуло - Фу, тригери
- Проходьте дівчата

Я подивилась на інших переможців. З 8 людей було 3 хлопців і 5 дівчат + ми обидві

- Мені аж цікаво що то у вас за конкурс був
- Ти не дивилась?
- Я не ваша фанатка, нащо це мені?
- Заради подруги б подивилась
- Так чи інакше вона б сказала мені за цей конкурс - я сіла біля шатена, я вткнула палець хлопцю в бік - Аміра перемогла чесно чи ви все підлаштували? - тихо мовила я
- Звідки ми могли знати що вона саме тебе обере
- Не дій мені на нерви, бо розіб'ю об голову вже щось важче, а не яйце
- Вже не така ляклива
- Багато свідків просто навколо
- Зрозумів - шатен дістав телефон й простягнув мені - Ми влаштували опитування. Твоя подружка відповіла майже на все правильно. Ми не махлювали, навіть не дивились хто переміг
- Тобто ви навіть не знали що Аміра перемогла?
- Не знали
- Окей - я віддала телефон
- Мел, що ви там шушукаєтесь?
- Сподобався він мені
- Я згоден на все. Тільки готуйте мені їсти
- В тебе дієта - мовив брюнет й кинув в шатена подушку
- От ви бачите який він злий. А ви його всі лапочкою називаєте - голова хлопця різко поїхала наниз до ніг, я побачила руку яка і нахилила шатена, це був капітан команди
- Пейт, хоч інколи базар фільтруй. До того ж в нас гості - я відсіла від хлопців. Мені було не комфортно в тій обстановці, але Амірі все подобалось. Я хотіла провалитись крізь землю  
- Сьогодні ви проведете з нами день так, як проживаємо його ми
- Тобто будуть тренування? - поцікавився один з хлопців переможців
- Так. Тому прошу на вулицю - до мене підсів Дейв
- Привіт крихітко
- Бувай
- Чого ти, я просто познайомитись хочу
- А я ні
- Діл, а ми наче домовлялися що всі переможці будуть прикріплені до когось з нас
- Точно, забув - мені на ноги сіла Аміра
- Як думаєш, хто буде прикріплений за нами?
- Поправочка. За тобою. Я хочу звалити звідси
- Ти хочеш залишити мене одну?
- Навіть не думай вмикати цей погляд
- Ти ж не залишиш мене одну тут?
- З тобою буде блондинчик
- Ну Мелі
- Ти в мене потім відпрацьовувати за це будеш
- Все що хочеш, тільки не їдь без мене
- А я і так зараз встати не можу - Діл прийшов з якимись маленькими папірцями
- Народ, у вас є якісь улюбленці з нашої команди, з ким ви б хотіли провести день? - більшість почали кричати за Ейдана і Ділана
- Сам собі гірше зробив - мовила я й закинула голову на спинку дивану - А якщо ти зараз не прибереш від мене руку, то тобі буде потім дуже боляче
- Дейв, тримай себе в руках. Прошу всіх по черзі підходити і обрати листочок
- Нехай спочатку дівчата йдуть - мовив один з хлопців який прийшов з як я зрозуміла своєю дівчиною
- Давай - першою підірвалась якраз дівчина цього хлопця, вона взяла листочок
- Дейв

☁️Фух, він буде не з нами☁️- пролетіло в моїй голові

- В нас буде... Ентоні

☁️Та ну блін...☁️

- Амір
- Йду - дівчина встала з мене й підійшла до капітана команди - І так... Ділан - я підняла голову
- Все? Я спати. Будь ласкавий, звали з дивану - Дейв встав, а я лягла на диван спиною до всіх - Прохання розбудити коли цей цирк закінчиться
- Ти хоч розумієш де ти дівчинко? - почула я від однієї з дівчат
- Там де не збиралась сьогодні бути. Мене примусили сюди приїхати
- Та кожна хотіла б опинитись на твоєму місці
- Я не фанатка і мені на це все плювали з високої дзвіниці
- Нащо тоді припхалась? - я підняла руку й показала на подругу
- Якщо не тупа, то зрозумієш. Хоча це навряд
- Це не найкраще місце для відпочинку
- Я можу і в машину піти
- Мел - з інтонацією яку я добре знала мовила Харві
- Що зараз робити будете?
- В нас тренування заплановане
- Пішли, чи ви вже передумали?

Ми вийшли на задній двір. Я побачила стільці, поставивши 2 стільця один напроти іншого я сіла на один, а на другий закинула ноги

- Хтось схоже не виспався
- Вона просто хоче, щоб на ній була вся увага
- Я і так куди б не пішла буду в центрі уваги, але сьогодні я б дуже хотіла, щоб ви за мене забули і не звертали на мене уваги - я опустила кепку на очі