Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Виглядаєш як маленьке незаймане янголятко

Приїхавши додому я переодягнулась і увімикнула прямий ефір як і обіцяла подрузі 

- Привітки народ, рада всіх бачити 

<МЕЛІ ПРОВОДИТЬ ЕФІР, Я СПЛЮ?😮>

- Ні, не спиш. Просто вирішила трішки поспілкуватись з вами 

< Ми тебе дуже сильно любимо ❤️> 

- Я вас теж люблю народ 

< Покажи картину >

- В мене багато картин в кімнаті, яка саме вас цікавить?

< Та яку подарував тобі Ейдан. Твій портрет 🥰>

- Окей - я взяла телефон і повернула камеру на стіну з картинами. Всі 3 картини які прислав мені Галлахер знаходились поруч одна з одною - Ось якось так. Вирішила зробити невеликий акцент на своєму портреті

< Вааайййй... Вони такі файні... Мел намальована так гарно 🤤>

- Це кажіть дякую Ейдану за те що так постарався

< Завжди будь ласка 😉>

- А от і ваш любий Ейдан от і кажіть ці компліменти з приводу картини йому

< Ти вже про мене думаєш постійно 😏>

- Я просто відповіла на питання, нащо ти мені взагалі здався?

< Ну не знаю, не знаю>

Я проводила ефір ще з півгодини після чого займалась своїми справами до вечора
Як завжди полистати інстаграм перед сном це святе. Мені прийшло повідомлення

◇
Aidan.Gallagher

×- Привіт мишенятко
- Що ще тобі потрібно?
×- Так швидко відповіла
×- Чекала мого повідомлення?
- Робити мені більше нічого, щоб чекати від повідомлення 😒
×- Я вже встиг образити маленьке мишенятко?
- Навіть не зачепив верхівки мого его ☺️
×- Це добре малеча

☁️ Малеча? Я молодша за тебе на 2 роки☁️

- Нове прізвисько встиг дати
×- Якщо ти так бажаєш то я готовий тебе називати як ти забажаєш
- Ненормальний 
×- 🤏

- Він навіть не намагається заперечити?

×- До речі
×- Файний костюмчик
×- Гарно підкреслює твої вигини тіла 😉

- Що? - я лежала на ліжку в спальному костюмі, а саме облягаючій майці та коротких шортах. Костюм був з достатньо легкої тканини й відчувався неначе друга шкіра