Ніщо й ніхто не є ідеальним.
Бездоганність настільки суб'єктивна. Признання Ареса могло б здатися набагато менш романтичним для вас, але для мене... Для мене воно було ідеальним. Для мене він ідеальний з усією своєю нестабільністю та іншим.
Мабуть, я засліплена любов'ю, мабуть, я не можу бачити далі своїх почуттів. Але якщо існує, навіть якщо з якоюсь малою ймовірністю, можливість бути з ним щасливою, я спробую. Я хочу бути щасливою, я на це заслуговую, після всього, через що пройшла.
Кому це рішення не сподобалося?
Наприклад, Йоші.
Мій дорогий друг стоїть переді мною, очі горять від гніву. Він піднімає руку з телефоном Ареса, показуючи мені його.
-Він тут, чи не так?
Відкриваю рота, щоб почати заперечувати, але не вимовляю ні звуку. Йоші стискає губи і відводить погляд, ніби один мій вид дратує його.
-Тебе нічому не вчить, Ракель.
Це мене збиває, і стискаю кулаки.
-І що ти тепер робитимеш? Підеш скаржитися моїй мамі? У тебе це чудово виходить з недавніх пір.
Перш ніж він встигає щось сказати, я продовжую.
-Скажи мені, Джошуа. - Помічаю вираз болю, коли називаю його повним ім'ям. – На що мені ще чекати? Що розкажеш їй, як я напилася вперше? Чи про той випадок, коли я пропустила заняття, щоб втекти з Дані грати у боулінг? Скажи, щоб я встигла підготуватись.
-Ракель, не роби цього, не роби із мене негативного героя. Все, що я зробив, було через те, що...
-Через те, що ти закоханий у неї і страшенно ревнуєш.
Голос Ареса застає мене зненацька. Я бачу, як він спускається сходами, холодно дивлячись на Йоші.Йоші одразу приймає оборонну позицію.
- Це не твоя справа.
Арес встає поряд зі мною і притискає до себе за талію.
-Ще як моє, все що стосується неї, це моя справа.
-Правда? – каже Йоші зі смішком сарказму. – І коли в тебе виникли такі повноваження? Ти їй тільки шкоду завдавав, і продовжуєш робити це.
-Принаймні я не зруйнував її стосунки з матір'ю в приступі ревнощів. – Я здивовано дивлюсь на нього. Арес хитає головою. - Ти хоч усвідомлюєш, як це егоїстично? Тобі треба навчитися чесної гри.
Зачекайте на секунду. Звідки Арес знає про Йоші? Маю передчуття, що Дані не стрималася і розповіла все Аполлону, а той, мабуть, сказав Аресу. Дані поплатиться. Йоші кидає вбивчий погляд.
-Мені не цікаво з тобою розмовляти. Я тут заради неї, а не для тебе. Тебе взагалі тут бути не повинно, ти маєш піти.
Арес натягує криву посмішку.
-Примусь мене піти.
Арес мене відпускає та підходить до нього з піднятими руками. Йоші здається низьким на його тлі.
-Давай спробуй мене вивести, дай мені привід побити тебе за те, що ти зробив моїй дівчині.
Моїй дівчині...
Від цього мене захоплює дух. Йоші тримається стійко.
-Як типово, вдається до насильства, коли тобі нема чого сказати.
-Ні, я вдаюся до насильства, коли хтось цього заслуговує.
-У такому разі тобі слід побити себе. - Вимовляє Йоші отруйним тоном. - Ніхто так не заслуговує на прочухана, як ти.
Я бачу тільки, як напружуються плечі Ареса, і як стискаються його кулаки. Я відразу встаю між ними.
-Я думаю достатньо.- З благанням дивлюся на Йоші, хочу сказати, щоб він йшов, але я знаю, що цим зроблю тільки гірше. Єдиний спосіб уникнути проблем, змусити піти їх обох. – Я думаю, вам обом пора.
Через плече дивлюся на Ареса, який, здається, зовсім не здивований. Він піднімає руки нагору.
-Добре, як забажаєш.
Він іде до дверей, але зупиняється перед нею в очікуванні Йоші, який кидає на мене останній сумний погляд. Обидва зникають за вхідними дверима. Частина мене боїться, що вони почнуть розкидатися кулаками на вулиці, але це вже не моя справа. Вони вже дорослі можуть самі вирішувати питання.
Глибоко зітхаю та падаю на диван. Ось це ранок!
Я не тільки почула признання Ареса, яке вибило мене з емоційної рівноваги, але мені ще довелося мати справу зі стресом від того, що Йоші нас помітив. І з якоїсь причини слова Ареса до Йоші застрягли у мене в голові.
Через те, що ти закоханий у неї і страшенно ревнуєш. Принаймні я не зруйнував її стосунки з матір'ю в приступі ревнощів. Ти хоч усвідомлюєш, як це егоїстично? Тобі треба навчитися чесної гри.
Арес правий? Я намагалася переконати себе, що Йоші так поранив мене, бажаючи зробити краще, тому що так, можливо, я б коли-небудь змогла його пробачити. Це ціле життя дружби, але якщо він зробив це лише з ревнощів, це знижує можливість вибачення. Знову зітхаю.Насправді я сподіваюся, що він не скаже мамі, що бачив Ареса у нас у домі. Мені не потрібно більше драми та проблем.
Я так страшенно закоханий у тебе.
Моє серцебиття частішає при згадці цих слів. Мені досі важко повірити в це. Арес закоханий у мене, у нього почуття, я не просто дівчина, яку він використовує для розваг. Згадую його холодні слова, які він промовляв кілька тижнів тому. Його крижана поведінка після того, як він позбавив мене невинності. Пробудження в порожньому ліжку і його розмова з покоївкою, коли він просив позбутися мене. Він стільки разів робив мені боляче. Але я не можу покладати всю провину на нього, я знала у що вплутуюся, він був чесний зі мною, і я все одно слідувала за ним знову і знову.
Але зараз...
Вперше він показав мені, що я важлива для нього.
Нестабільний кретин має серце. Згадую його признання та інтенсивність прекрасних очей. Не можу стриматись і пищу як дитина. Не я одна закохана.
З дурною усмішкою на обличчі підводжуся до своєї спальні. Попри все, мені вдається знову заснути. Я знаю, у мене надлюдські здібності спати за будь-яких обставин.