Simply Sad Stories

9

|це історія,на відміну від попередніх,не мого авторства,та все ж я не можу її не опублікувати|

...

-Агов,не так швидко!-вигукнула дівчина,-Повільніше!

-Так весело ж!-відгукнувся юнак,міцно тримаючись за кермо мотоцикла.

-А мені страшно,блін!

-Тоді скажи,що любиш мене!

-Я люблю тебе, пригальмуй!

-А тепер обніми мене,- озвався хлопець.

-Чому?

-Ну давай!

-Добре,-дівчина боязко,проте міцно обняла його.

-Слухай,-знову сказав їй юнак,-зніми з мене цей шолом,і на себе надінь,мені незручно в ньому.

Вітер стрімко шмагав обличчя, відносячи у невідомість тихі слова :

-Я люблю тебе...

Вранці у ранкових газетах світився крупний чорний напис :

Учора мотоцикл через відмову гальм розбився на повороті,двоє потерпілих, врятувати вдалося лише пасажира...

Сухі чорно-білі сторінки зарясніли від темних плям.

-Ти знав...Тоді ти просив про останні обійми...останні слова...-газета випала з рук дівчини,що знесилено впала на лікарняне ліжко і розридалась.