Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Конкурс команди "Торнадо"2

Я пішла до машини, приїхавши додому я швидко побігла збиратися оскільки вже починала запізнюватися. Швидко одягнувши елегантну сукню та зробивши легкий мейк я поїхала на зустріч 
Мої батьки вже чекали мене біля чоловіка 27-32 років в дивному одязі та з кудрявим волоссям по плечі 

- Добрий вечір, вибачте що змусила чекати 
- Нічого страшного 
- Мелані Стрейт 
- Роберт Шіен 
- Рада знайомству - ми потисли руки 
- Міс, я збираюсь відкрити в Торонто галерею своїх картин, хотів би попросити вас як поціновувача мистецтва подивитись картини та бути головним гостем моєї виставки 

💭Дивлячись на ваш образ картини мають бути цікавими💭 

- Буду рада бути першою хто побачить ваші витвори мистецтва 
- Прошу міс 

Ми зайшли в приміщення, навколо висіли картини в достатньо неординарних кольорових поєднаннях, вони мене зацікавили 

- Чи можу я запитати Роберте?
- Звісно 
- У вас проблеми із зором? Я маю на увазі ви дальтонік? 
- З чого такі висновки міс?
- В школі в мене був знайомий який не розрізняв кольори. Повний дальтонізм. Але він дуже любив малювати. Ці поєднання кольорів для звичайної людини в простому малюванні складно сприймаються, але мені дуже подобаються картини 
- Ви праві міс. Я дальтонік 
- Вибачте якщо чимось образила 
- Ну що ви? Я повністю приймаю свою хворобу. І так, в мене повний дальтонізм. Я не маю уявлення які кольори насправді в моїх картинах, але багатьом подобається 
- У вас є смак - я дістала телефон і увімкнула камеру, налаштувати ч/б фільтр я подивилась на картини - Ваші картини дивовижні як в ч/б так і яскраві 
- Дуже радий Мелані 
- Я із задоволенням прийду на ваше відкриття галереї 
- Тоді буду чекати вас через 3 дні о 12 годині 
- Тоді зустрінемось з вами через 3 дні 

Я вийшла з батьками з галереї

- Тобі справді сподобались картини?
- Так. Як на мене хоч кольори підібрані навмання, але вони дають фантазії працювати. Це дуже круті картини 
- Дивні в тебе погляди доню
- Самі організували мені з ним зустріч 
- Я вражена що ти зрозуміла що в нього хвороба 
- Я пробувала щось подібне намалювати мам, звичайному оку який розрізняє кольори дуже складно поєднати такі кольори. Я бульше не потрібна?
- Та наче ні 
- Тоді я поїхала по міс Харві
- Ти сьогодні вдома ночуєш?
- Так 
- Добре 

Я поїхала одразу в штаб баскетболістів. Мені було лінь їхати переодягатися. На годиннику була 10 вечора коли я під'їхала до штабу. Я подзвонила в дзвінок, мені відчинив Ентоні 

- Проходь 
- Дякую 
- Народ. Наша втікачка повернулася 
- Якби була втікачкою то не повернулась. Де моя Аміра?
- Я тут - подруга сиділа між хлопців з команди 
- Ти собі вже встигла гарем чоловічий завести ? Хто кого обезпечувати буде. Не погоджуйся бути їхнім спонсором, сильно дорого вийде 
- Та ми ж багато не просимо 
- Головне ліжко ділити - мовив Пейтон 
- Жартівник з тебе ніякий 
- А я і не жартую 
- Амір, ми їдемо? 
- Так
- А де всі інші?
- Вже поїхали 
- Я щось не бачила машин які їхали мені на зустріч 
- Так вони були не з Торонто 
- Вау. За це респект. Мадам, підривай свою чарівну дупцю й поїхали додомцю
- Бувайте 
- Па-па 

Ми вийшли з будинку й вже підійшли до машини 

- І скільки ти з ними один на один була?
- Годину десь - я важко вдихнула та видихнула

☁️Як так. Вони кумири Аміри, але я ненавиджу їх. Як здихатись від них, щоб вони знову не потрапляли мені на очі ? Через то що Аміра в захвати від них я не можу здихатись від них так швидко☁️

З думок мене вивів стукіт у вікно, я опустила скло 

- У вас щось з машиною? - я побачила Ейдана 
- Ні 
- Ви вже хвилин 5 стоїте 
- Її знову заклинило в думках, я вже звикла
- Чому ти мені нічого не сказала ?
- Поки тебе не відклинить саму все марно. Я просто чекала коли повернешся до мене 
- В наступний раз роби як завжди 
- Ти кричала на мене коли я тебе кусала 
- Якщо мене ще раз так заглючить, я особисто дозволяю тобі вкусити мене 
- В мене тепер є якщо що свідок 

☁️Краще б його не було тут☁️