Глава 1 [Передісторія]

57 15 12
                                    

Мені було важко стримувати свої емоції. Я гуляв під дощем, сподіваючись, що тут буде порятунок моїй самотності. Природа заміняла мені друга, а мої очі були трохи розплющені, насолоджуючись ранковою свіжістю. Було досить рано. Сонце ще не встигло підвестися, тому можна було подумати, що зараз звичайні сутінки. Я ніколи не знав, чому мені так подобалося гуляти під дощем, але в цьому було щось чарівне. Я вірив, що одного разу знайду під дощем свій сенс жалюгідного існування, що врятує мене від усіх бід.

Джинсова куртка давно промокла. У мене звичка бути під дощем ще з дитинства, тож я загартований і не боюся промокнути. Це частина моєї історії. Історії, що спричиняла мені біль до одного моменту. Поки що я не зустрів Міхі.

<<<Спогади>>>

- Чому минулого разу не прийшла? - здивувався я. Чорт, я то думав, що все втрачено... Дівчина сиділа на лаві в парку. Міхі підвела голову, знову подивившись такими холодними і водночас теплими очима. Мені здавалося, що вона моє дзеркало. В її очах знову блиснуло щось знайоме. Те, що завжди нагадувало мені про дощ.

Міхі промовчала і злегка усміхнулася, своїми безневинними очима водячи погляд з однієї цеглинки на підлозі до іншої, так і не промовивши й слова.
- Ти мені подобаєшся, невже не зрозуміло? Досить дивитися так безнадійно на мене! - Вирвалось у мене з рота, після чого я швидко закрив його рукою. Міхі посміхнулася і знову почала дивитись у підлогу.
- Якщо квітку не поливати - вона зав'яне. Такою є її природа. Але, якщо ти не любиш поливати квіти - заведи ту рослину, що не вимагатиме щоденного поливу. - вдумливо сказала дівчина і встала з лави. Вона на прощання помахала мені долонькою і пішла в далечінь. Мої сльози стікали з щік, але їх не було видно, адже солоні краплі на вигляд нічим не відрізнялися від крапель дощу.
Далі буде...

Так, ось перший розділ, хоча, скоріше це просто передісторія. Глави, звичайно, будуть більшими, ніж ця. Сподіваюся, що від цієї історії віятиме літнім дощем, моїми улюбленими духами та самотністю. Бажаю вам приємного читання! (Не забудьте підтримати мене лайком!) ❤️‍🩹

Запах магнолії під дощем Where stories live. Discover now