11 глава

95 7 0
                                    

хелоу! я жива (не знаю яким чином)
я не змогла написати велику главу, і мені так соромно через це 😭 в мене починається сесія, тому на тиждень я пропаду геть, проте ставте собі нагадування що до Різдва вийде ще одна глава 😘🤟🏻🤟🏻
побажайте мені удачі здати все на 5, а я бажаю вам гарних свят і не довгих очікувань! 😇💃

чим бездоганніша людина зовні, тим більше демонів у неї всередині. (Зигмунд Фрейд )

«Не зважаючи на те, що я прийшла додому досить пізно, дівчатка ще не спали, вони покірно чекали мене та мою "маленьку тимчасову таємницю". 

З порогу мене зустріла Адель. Вона бігла до мене з широко розправленими руками, що означало що вона розраховує на обійми.

Від неї приємно пахло кухнею, що означало що дівчинка знову весь вечір провела біля плити. Я зняла куртку та шапку, від чого на підлогу насипалась маленька гора снігу, яку Адель швидко зібрала, після чого гора снігу вже була на долонях дівчини.

Після того як весь будинок почув крики Бетті я зрозуміла куди й навіщо вона понесла цю купку снігу. Ми всі прибігли на звуки та побачили таку картину: на білосніжній голові Бетті гарно розмістилась купка снігу.

Стримати сміху було неможливо. 
Після всієї цієї атракції ми з дівчатами пішли вечеряти. Адель приготувала чудову пасту, а Моніка відкрила пляшку вина. Проте після моєї новини всі зрозуміли що однієї пляшки буде мало. 

- Ми з Яном тепер зустрічаємось. - спокійно озвучила я.

- ЩОООООО?! - Адель випустила вилку, від чого Моніка ледь не вдавилась вечерею.

- ЄВА! ГОСПОДИ..ІДИ СЮДИ - Бет накинулась на мене з обіймами та поцілунками.

- Ого..вау? - мовила Ася, і пішла в кімнату. Я була досить здивована такою реакцією, адже Яна вона любила як старшого брата.

Вечір пройшов дуже класно, і дуже затишно, ми з дівчатами всю ніч розмовляли згадуючи минуле життя. Ми планували як проведемо Різдво та моє майбутнє день народження.

Проте вже через декілька днів всі плани довелось перекреслити, і зараз розкажу чому. 

Грудень - це час, коли студенти перетворюються на зомбі, і ми не виключення. Я вже звикла сидіти до ночі за домашніми завданнями, або ж готуватись до іспитів. 

«ми зустрілись двічі» Where stories live. Discover now