«ми зустрілись двічі»

3 глава

(єва)- хей! можна акуратніше? я ледь не опеклась! - обурилась я.
(?)- господи! пробачте, я випадково, справді, чим я можу вам  допомогти?
Я підняла очі і побачила високого хлопця, років 22 з кучерявим волоссям і неймовірно милими очима, які ніби виїдають твою душу, вони ніби поселяються там..їх я запам'ятала на все своє життя..
(єва)- нічого, з ким не буває ;)
Я швидко вийшла з кафе і чимдуж побігла в парк, адже відчувала себе дуже ніяково та навіть сором'язливо коли мені дивляться прямо в очі, відчуття ніби заглядають прямо в душу.
Гуляючи парком я не могла забути тих очей, того погляду, від якого ще хвилин 30 тому назад червоніла, як рак.
(єва)- ти більше його не побачиш, тому перестань думати про нього! негайно!
Але в голові вже йшли картинки нашого щасливого сімейного життя, як наші діти ідуть в школу, і як ми разом святкуємо річницю нашого шлюбу десь на березі Італії.
(Єва)- ну нічого нового, все як завжди. Єва Батьківна, не обов'язково придумувати сімейне життя з хлопцем якого бачила 1 хвилину!
(Єва)- класссс, я ще й на людях розмовляю сама з собою, подумають що ненормальна і викличуть санітарів, оце буде весело,ммм!
Раптом зателефонувала мама і сказала повертатись додому,адже вже скоро буде вечеря.
(Єва)- так мам, я вже йду, хвилин через 5 буду вдома, бувай.
(Єва)- ох єва, ну чому тобі ніколи не щастить на симпатичних хлопців :((
По дорозі додому я не могла перестати думати про нього..що якби я не втекла, чи зав'язалась б у нас розмова, а може в нього є дівчина, чи він взагалі гей..
Зайшовши в квартиру мене полонив запах їжі, який доносився з кухні, і вже текли слинки.
(єва)- ЯК ЖЕ ГАРНО ПАХНЕ!! що ви там такого наготували? - казала це я, і бігла на кухню
(мама)- мий руки, іди переодягнися і скоро будемо сідати, Агата скоро буде.
(єва)- а де тітка?
(пгата)- от я за тітку образитись можу, називай мене просто агата
(єва)- ахах, гаразд, а де ви були?
(агата)- ну ти подивись! 😡 значить так,до мене на ти і по імені можна, і без тітка, а то кажу, ображусь і випишу тебе з заповіту!
(єва)- гаразд, а де ти була?
(агата)-  я ходила по шампанське, ти ж п'єш його?
(єва)- нууу..я б не сказала :)
(агата)- який жах 😭 я зараз буду плакати, як обміняти племінницю, ця з браком :((
(єва)- трішки можу, але не багато, я не по цих справах.
Подумки: *кому я стелю, це ж я на дні народженні в христі заліза на барну стінку і в п'яному угарі танцювала*
(мамв)- так, все! сідаємо вечеряти
За вечерею я з тіткою дуже зблизилась, і було відчуття ніби я знала її вже дуже довго, а не 1 день. З-за столу я вже не йшла, а повзла, адже всі страви були дуже дуже ситні, і тому відразу лягла спати.
Пройшло вже кілька тижнів, як я живу у Польщі, квартира вже стала як рідна, і в кафе біля будинку мене вже всі знають, неймовірно хочеться додому, у рідний Київ, єдине що підбадьорює, так це те, що через декілька днів приїде Христя, і ми нарешті побачимось.
Весь цей час я жила в очікуванні своєї найкращої подруги, і тому коли дізналась що вони вже приїхали в Польщу була неймовірно щаслива.