«ми зустрілись двічі»

9 глава

«отруту треба ковтнути враз, і тоді людина або одразу вмирає, або ж виживає. А змішувати отруту з медами, пити ковтками то брудна, препогана справа. Повідомляти про нещастя поволі - теж наче пиляти людину живцем»

« Любий щоденнику, пройшов вже не один місяць мого навчання в університеті. Як і обіцяли нам в перший навчальний понеділок видали форму.
Форма мала чудовий вигляд, тенісна спідничка в синьо-зелену клітинку, темно синій кардиган і такий же піджак звісно з емблемою університету, біла класична сорочка, також на вибір галстук або темно-синя стрічка, яку можна зав'язати в бантик. Форма була чудовою, не розумію як хтось не хотів її носити.

Перший тиждень, та що там, місяць навчання дався тяжко, ледве встигала знаходити аудиторії, виконувати домашні завдання, запам'ятовувати всіх викладачів.
Не опускати руки мені допомагав Ян, для мене він вже став найкращим другом, навіть трішки більше, хоч і товаришуємо ми не так довго.
Він дуже часто гостює в мене і допомагає по дому доки я зайнята. Буває що він прибирається у мене вдома доки я роблю домашні завдання і готує їсти, така собі домогосподарочка.
У нього не закінчуються концерти, і іноді я допомагаю йому у виборі одягу, хоча іноді мені шкода його стиліста, адже я фактично забираю його роботу.
Він вже познайомив мене зі своєю командою. Там всі такі класні! Ще там "працює" його колишня. Навіщо брати на роботу колишніх? Давайте я Вам розкажу як ми з нею познайомились.

Позаяк я навчаюсь на дизайнера одягу Ян іноді дає мені стартові завдання, по типу створити йому костюм на виступ, і ось цього разу дизайн костюма був створений. Ян дав мені концепцію концерту і довірився моєму смаку, я ж своєю чергою обрала те, що на мою думку буде личити йому. Оскільки виступ буде проходити у закритому приміщенні і під час концерту буде спекотно, ви ж знаєте Яна, він ще той hot-man мій вибір пав на широкі оверсайз джинси, щоб було зручно рухатись, білу вкорочену майку, і поверх в'язана кофта, теж вкорочена. Образ досить таки посередній, але зручний для концерту.

Залишилось зголосувати його, тобто підібраний образ з іншими учасниками команди.

Був жовтень. Всі з курток перейшли на довгі пальта. Як не дивно, листя на деревах вже переливались різними фарбами, а дорога була встелена червоно-жовтою скатертиною. Був прохолодний ранок, тому щоб зігрітися я зайшла в кафе біля будинку, яке в будь-який сезон виглядало дуже затишним та домашнім. Очікуючи таксі я дістала свої навушники та ввімкнула "Roy Orbison - Oh, pretty woman". Швидко доїхавши до офісу я пішла у пошуках Яна, але зустріла поки тільки його менеджерку Марту.