7 глава

94 6 0
                                    

Тиша. Шок. Усвідомлення. Аплодисменти. 
Вчителі помітно шоковані, а друзі раділи. Я ж своєю чергою не знала як реагувати.
(христя)- промова відпад! 
(єва)- дякую - посмішка не сходила з мого лиця.
(ден)- ну слухай, ти задала жару, шукай себе на ТВ.
(єва)- ахах, дякую!
По закінченню лінійки нам сказали йти в клас на останню класну годину. В цей час до мене бігла мама.
(мама)- євка! це відпад, твоя промова ну просто вау! тобі, до речі тітка телефонувала.
(єва)- дякую, зараз зателефоную їй.
(єва)- ало, привіт! 
(Агата)- привіт, котусик, вітаю з закінченням школи; сподіваюсь в житті ти знайдеш своє призначення, але звісно найголовніше це щоб ти була щаслива! 
(єва)- дуже дякую тобі! 
(агата)- мама сказала що ти закінчила школу з червоним атестатом, це так?)
(єва)- так, є таке, ахах - я показала свою гордість агаті.
(агата)- ну, слухай, вітаю тебе! в честь цього я, як хороша тітка хочу подарувати тобі невеличкий подарунок.
(єва)- інтригуєш.
(агата)- ця квартира в якій ви жили тепер твоя, ну а що, мама казала що ти хочеш поступати в Польщі, і тому саме буде де жити.
(єва)- пробач, але я не можу прийняти його, це занадто для мен..
(агата)- ніколи не відповідай на подарунки «це занадто для мене», запам'ятай; ця квартира мені не потрібна, я їду в Італію у справах термінових, таких знаєш, 180 см, з карими очима та каштановим волоссям, ну ти зрозуміла) 😏
(єва)- АХХА, зрозуміла, дуже вдячна тобі Агата, ти найкраща 💋
(агата)- як приїдеш то ми ще поговоримо стосовно цього і я тобі все поясню, оке?)
(єва)- домовились)
(агата)- ну все біжи, у вас ще там свято напевне буде)
(єва)- таа, бувай!)
У МЕНЕ БУДЕ СВОЯ КВАРТИРА?!!! Я не могла повірити що це правда. Моєю мрією номер 1 була власна квартира, щоб мати свій особистий простір, де можна не хвилюватися про розкидані речі та пустий холодильник; щоб накупити силу силенну декору, обставляти квартиру меблями, я це все хотіла. Ще давно я обговорила це все з мамою, і ми домовились що я буду відкладати кошти на неї, але тут як сніг на голову мені повідомляють що мені у подарунок дістається квартира! Я не можу передати свій шок!
Остання класна година була переповнена слізьми та спогадами, класна зробила міні фільм з нашими спільними фото і всі намагались вгадати хто де. Після цього всі розійшлися святкувати окремо, вирішили що випускний на широку ногу робити зараз не на часі, і всі гроші ми пожертвували на збройні сили. 
Ми з мамою подумали що буде класно запросити христю та її сім'ю на вечерю, адже невідомо коли ми ще так зберемось, тому відразу по приходу додому ми прийнялись готувати. Вечір вдався на славу, і ми ще раз згадували всі моменти разом. Було сумно усвідомлювати що я вже закінчила школу, адже 11 років школа фактично була частиною мого життя, і я впевнена що буду сумувати за нею.

«ми зустрілись двічі» Where stories live. Discover now