Вороже Серце (1)

Проведемо разом цей день?

—Жекосик-абрикосиик — протягнув Манджиро доїдаючи тайякі.

—Га? — шатенка мило посміхнулася, це прізвисько їй подобалося.

—Розкажеш про себе? Ну в сенсі про сім'ю, я ж нічого не знаю

—Ну я про тебе теж наче не все знаю

—Ну ти знаєш про брата, навіть знайома з сестрою, залишилося тільки з дідусем познайомити чи що?

—Гаразд, почну з батьків — зеленоока поставила мангу на стелаж —До речі, я потім візьму декілька томів — сказала дівчина і сіла на диван поблизу малого Сано.

—Авжеш, немає проблем

—Отже, з татом в мене і в сестри були дуже хороші стосунки, ми часто сиділи в нього в гаражі і дивилися як він ремонтував мотоцикли, напевне саме й через нього в нас така любов до байків

—Хм, ти ще скажи, що вмієш кататись на байку

—Звісно, в мене навіть є права, поки що тільки 2 категорії: мотоцикли і легкові авто

—Стривай, ти в 14 здала на права?

—Ну так, хоча мама була проти того щоб я ганяла на мотоциклі, вона часто повторювала і мені і сестрі: «Навіщо вам ті права? Краще б знайшли свого принца на чорному байку». Хахаха, проте ми її любили, хоч інколи й сварились. Так от, повертаюсь до батька, мотоцикли були його хобі, а так то він працює в прокуратурі, ой якби ж він тільки знав, що було зі мною чи сестрою поки він навіть не здогадувався про це. Тепер щодо мами, в неї свій бізнес пов'язаний з торгівлею будівель, але попри свою зайнятість вони залишаються тією затишною сім'єю

—Знаєш, по-тобі і не скажеш, що ти розбещена дитина багатіїв

—Хаха, напевне це мій найгірший кошмар, все ж батьки колись хотіли мене звести з синочком якогось їхнього багатого знайомого, але я вже це пережила і просто незалежна дівчина. Отже, тепер щодо сестри. Вона старша на 7 років, але якраз-таки загинула 6 років тому, я її вмовляла щоб та не їхала на байку у той сніг, а вона знає тільки своє, проте я вже змирилася, минуле не зміниш. Ліна, як звикли всі її називати, заснувала свою банду ще в 1995. Наскільки пам'ятаю «Падші янголи» за розміром займали 3-тє місце у Львові, звідки ми родом. Банда й справді була великою, там були так само верхівки тобто 5 капітанів і їхні 5 замісників. Виявилося, що у верхівок є молодші брати чи сестри тож сестрі дуже кортіло нас познайомити. Ліна завжди хотіла, щоб я мала свою банду і перевершила її. Тож невдовзі після її смерті я заснувала своїх «Крилатих демонів», проте ми не хотіли бути якоюсь великою бандою, ми просто хотіли не псувати імені старших, хотіли довести, що ми не слабші за них, тому нас було 7. Чесно кажучи я й сама не пам'ятаю як сестра навчилася битись, але спостерігати за її бійками ми з Сюджі обожнювали, завжди просили її брати нас як глядачів. Досі пам'ятаю як брат вмовляв її навчити його якихось рухів, а після він ними мені хизувався, хаха. Отже, Сюджі мій двоюрідний брат, він напів японець, але наскільки я знаю то його родичі зі сторони батька були проти того щоб він змішував гени тож невдовзі після народження брата його батьки розійшлися, але це все ж дозволяло йому на все літо прилітати в Україну. Сюджі був старшим на рік, тож ми з ним дуже швидко подружились. Якби ж я пам'ятала прізвище я б його шукала, але я його забула, тому що він перестав прилітати після смерті сестри, я навіть не знаю чи він хоча б здогадується про смерть Ліни. Отже, в мене все, просто в мене немає бабусь і дідусів, а про друзів якось ще розповім