Швидка трансміграція. Частина 2 (Записи Гравців та Хостів)

5.275

Одного її удару ногою було достатньо, щоб завершити життя охоронця?

Ці Шен дістав із гаманця жменю срібла і кинув Нін Шу.

— Тут двадцять таелів. Поховай свого батька, а потім приходь у резиденцію Ці.

— Дуже дякую, пане, — Нін Шу сховала срібло. Разом з Юе Лань вони підняли тіло охоронця на віз і помчали з міста.

Нін Шу і Юе Лань тікали практично зі швидкістю вітру. Ці Шен підняв брови, спостерігаючи за цим. Раптово він відчув, що його ошукали. Той, кого прозвали "хитрим лисом Ці", виявився кимось ошуканим?

Коли вони дісталися лісу за містом, Нін Шу підняла солом'яну циновку і поплескала охоронця по щоках.

— Гей, прокинься! Прокинься!

— Пані, можливо, він дійсно помер? — обличчя Юе Лань трохи зблідло.

Потім служниця приєдналася до неї і почала шльопати охоронця по обличчю, схлипуючи:

— Прокинься!

Через деякий час охоронець тихенько кашлянув і прокинувся. Його завжди квадратне обличчя роздулося і стало набагато круглішим.

— Що? — запитав він торкнувшись обличчя.

— Ти, нарешті, прокинувся! Ми гадали ти мертвий! — Юе Лань почала плакати від полегшення, — Що нам тоді робити, без твого захисту?

— Я використовував техніку дихання черепахи, щоб затримати дихання. — охоронець продовжив потирати обличчя, а потім поморщився, — В іншому разі нас би викрили. Після того, як ви наступили на мене, стан моєї старої рани погіршився. Я отримав поранення, коли бився з генералом.

Нін Шу негайно відчула каяття.

— Тобі потрібно підлікуватися. Іди, купи будь-які ліки, яких потребуєш. Хіба я не дала тобі грошей раніше?

— Ці гроші належать вам, пані. Як я можу їх витрачати?

Враження Нін Шу від охоронця стало значно кращим.

— Не хвилюйся, — сказала вона, — використовуй стільки, скільки потрібно, щоб оговтатися від травми. Немає нічого важливішого за здоров'я.

Юе Лань теж полегшено зітхнула, коли охоронець прокинувся. Вона з пані були жінками, тому з чоловіком, тим паче тим, що знав бойові мистецтва, вона почувалася набагато безпечніше. Тим паче, її пані була такою делікатною та тендітною.

Нін Шу і Юе Лань одягалися в більш якісний бавовняний одяг. Потім Нін Шу нанесла макіяж, підвівши криваво-червоною помадою рот і розмалювавши брови. Вона навіть додала чорну крапку на підборіддя, щоб зробити свій вигляд якомога вульгарнішим.

— Ах... це ви ... Пані? — Юе Лань закричала так голосно, що лісом розлетілися птахи, — Пані, що не так? Чому ви йдете таким шляхом? — служниця з душевним болем подивилася на Нін Шу.

Нін Шу відчула, що емоційно виснажливо мати таку покоївку.

— Чому ви так працюєте над тим, щоб потрапити в резиденцію Ці? Можливо, ви хочете бути служницею все життя? — охоронець насупив брови.

— Моє бажання — подорожувати світом. — Нін Шу махнула рукою. — Це всього лише тимчасова зупинка для мене. Щойно прийде час, я піду.

Через кілька днів Нін Шу вирушила з Юе Лань до резиденції Ці під захистом охоронця з тіні.

Коли вони дісталися до дверей резиденції, Нін Шу посміхнулася молодому чоловікові, який охороняв двері, і сердечно сказала:

— Чи не могли б ви допомогти нам передати повідомлення? Нехай господар цієї резиденції знає, що ми прийшли, щоб подякувати йому.

Молодий чоловік, який охороняв двері, був приголомшений кривавою червоною посмішкою Нін Шу.

— Звідки ти з'явилася, потворна дівчина? — сказав він після короткого шоку, — Ти, мабуть, зачарована зовнішністю мого молодого пана. Але ти дійсно сподіваєшся привернути його увагу? Ти маєш дивний вигляд.

Нін Шу: Ти виглядаєш ще гірше.