Спогади з життя

Скейтпарк

- Ти... намагаєшся фліртувати зі мною?
- Ні, взагалі-то я погрожую тобі

-----

- Спокійне, тихе місце з гарними сусідами і близько до центру, ага аякже, - Синмін обурюється, поки накидує на плечі спортику, - Зараз я б плюнув тобі в обличчя, шматок лайна, - О, так Кім розлючений, бо вже місяць! не може нормально поспати. Справа була в скейт-парку, що знаходився майже під його вікнами. Кожного вечора там грала музика, на повну гучність, і підлітки, як вважав Мін, занадто голосно сміялись, що геть не сприяло сну. Тож сьогодні терпець хлопця увірвався, і він йде сваритися.

Двері під'їзду закриваючиться, голосно грюкнувши за спиною брюнета. Він впевнено рухається до місця, де зараз був цілий натовп, що радісно кричав. Синмін підходить ближче пробираючись крізь людей, до самої гірки, з якої з'їжджали скейтери.

- Гей ти! - намагається переричати музику, - Гей! Красунчику! Так, ти! - хлопець тицяє пальцем у бік блондина, що якраз спустився з рампи вниз. Той робить якийсь незрозумілий жест рукою і музика стихає. Значить Синмін не помилився, і цей юнак тут головний.

- Ти до мене? - піднімає запитально одну брову, та підходить ближче тримаючи в руці свій скейт.

- А до кого ж іще? - складає руки на грудях, - Слухай сюди, вимикай цю музику, інакше я викличу поліцію і заявлю про порушення громадського порядку.

- Ти... намагаєшся фліртувати зі мною? - занадто мило всміхається парубок роблячи крок на зустріч.

- Ні, взагалі-то я погрожую тобі, - відступає Синмін, стискаючи руки в кулаки, - Через тебе і всі ці ваші скейтерські зібрання, я не можу нормально заснути.

- Сорі, але тут скейт-парк, тож...

- Тож ти порушуєш закон, бо вже давно за одинадцяту, шановний, - перебиває його брюнет, показуючи на екрані телефона годинник, що показував 00:30.

- Окей, твоя взяла, - хитаючи головою сміється парубок, - Народ розходимось, - голосно кричить, але його заглушують обурливі вигуки з натовпу.

Синмін під загальний шум іде додому, і нарешті може нормально поспати. Тому зранку в хлопця дуже гарний настрій. Він, наспівуючи якусь веселу мелодію, збирається на роботу. Відчиняє двері та натикається на гарний букет білих півоній, що лежить перед порогом.