Rock & Roll

Частина 14

Минуло два роки.

Аяме вже півтори року як вчилася в поліцейській академії як і мріяла багато років, але поряд з цим ще й паралельно відвідувала в університеті факультет бізнесу та менеджменту.

Вирішити найбільші проблеми родини хоч і не вдалося, але знайти альтернативу у багатьох із них все ж таки так. Аяме відмовилася від будь-яких прав та акцій компанії яка належала її родині, та переїхала жити до студентського гуртожитку, поки брат так і продовжував часом надсилати кошти сестрі. Хоча ті ніколи не втрачалися дівчиною. Вона залишала все на карті, яку пізніше або планувала повернути, або віддати на благодійність коли збереться занадто велика сума.

Відносини з Рекі ставали ще міцнішими, та багато хто зі спільних друзів вже очікував навіть або хоча б моменту коли пара почне жити разом, або навіть прохання вийти заміж. Самі ж молоді про весілля навіть не думали. Кожен з них був зайнятий власним розвитком у справі в якій розбирався.

Кян, хоч і не без допомоги, але зміг відкрити власну майстерню скейтбордів, де тепер проводив весь свій час.

Ланга завдяки підтримці друзів вирішив займатися скейтбордом тепер не лише на любительському рівні, а саме на професійному, саме так як і Мія. А його головним спонсором на подив багатьох став Айноске.

Коджиро продовжив працювати у своєму маленькому ресторанчику, та були натяки на те, що він нарешті знайшов собі хорошу пару.

Каору також продовжив займатися ти чим любив більше всього... Каліграфією.

Мія потрапив до проф команди скейтбордистів своєї вікової категорії.

Хіромі так і не зміг завоювати серця своєї начальниці, та з часом звільнився. Тепер він працював вантажником у торговому центрі.

Тадаши так і продовжував працювати під руководством Айноске, навіть не думаючи про те, щоб покинути його.

А що до самого Айноске... То тут все просто. Адам знову зник, та на обкладинках всіх газет Айноске Сіндо засяяв новими фарбами. Він почав багаторазово робити пожертви у різні фонди, та потрапив до парламенту.

У всіх складалося життя досить по різноманітному.

Кожен пішов власною дорогою, та почав будувати саме те майбутнє, про яке мріяв. Хоч і були труднощі, а інколи ситуації які взагалі заводили в глухий кут, все було для того щоб дійти туди де кожен зараз.

Ті, хто були молодші, взяли приклад та переписали все під себе. А старші, вчилися на помилках та брали ідеї від молодших.

Аяме не змогли зламати, навіть якщо так і здавалося. Вона навчилася поступатися, але інших навчила боротися.

Її життя засяяло новими барвами.

І це далеко не кінець її історії.

А лише самий початок великого майбутнього.

КІНЕЦЬ