18 Ч. "Новий родич?"

96 5 0
                                    

Поївши пірога Україна плюхнувся на диван з усталим видом.
- Таке відчуття наче я працювала цілий день без відпочинку.- 🇺🇦.
- Так відпочивай, моя Квіточка. Може вам масаж зробити?- 🇨🇦.
- Якщо хочеш, то можеш зробити.
Він сів поряд і почав робити масаж.
- Мммм..кайф~ -🇺🇦.
Раптом вона згадала дещо.
- Я дещо згадала! А хочу поговорити з одним духом...- 🇺🇦.
- Дух? А воно безпечно для тебе? І як?- 🇨🇦.
- Безпечно! Тобі нічого робити не треба. Я скажу деякі слова на іншій мові, а ти просто спотерігатемеш.
- Точно безпечно?
- Так! Тільки ти пообіцяй, що не будеш дзвонити у швидку, або моїм знайомим, добре?
- Добре.
Вона кладе голову йому на коліна, дивиться прям у вічі і починає казати на латинські мові.
- Iter quod me ad illos perducet... Cupio pervenire ad animam familiae meae. Afferte me ad vestros spiritus! (Дорога, яка приведе мене до них...хочеться мені до душі своєї родини дійти. Приведи мене до духів своїх!)- 🇺🇦.
Думки 🇨🇦: Мені всеодно не спокійно...Як вона вивчила латинські слова, взагалі? Латинь така складна... Ладно просто чекати і все...
Зрачки і райдушка дівчини стали повністю білими. Очі стали віддавати невеликим променем білого світла. Україна попала у білиц простір наче космос.
- Де я?- 🇺🇦.
Вона стояла просто у повітрі зовсім одна.
- Я думала, що попаду у світ мертвих! Що за розіграш!?- 🇺🇦.
- Як це смішно. Ти ж хотіла побачити когось з своєї родини. Так?
З ноткою сміху промовив чоловік. Чоловік був старший за неї. На голові була золота корона, яка світилася яскраво-золотистим світлом. Одяг був, як у середньовічні, а саме у князя, ще за спиною був плащ з міхом. Він росправив такі ж жовті крила, як і у неї.
- В-ви хто?- 🇺🇦.
- А ти як думаєш?
- Якийсь князь? Ви маєте такі, як у мене крила!- 🇺🇦.
- Ти ж пам'ятаєш всю свою історію? Вірно?
- Так, навіть ті неприємні події. - 🇺🇦
- Значить маєш здогадатися.

"Смачна кава" Opowieści tętniące życiem. Odkryj je teraz