Канада приблизився до її шиї. Своїми зубами і кусає за шию.
– Мммм...Так~ - 🇺🇦.
– Ти точно саме тут хочеш?- 🇨🇦.
– Yes of course. (Так, авжеж.)
–Ну, як скажеш, моя Квіточка!
Почав повільно роздягати дівчину. Вона теж не відставала, тому почала його роздягати.
– Почекай!
– Що?- 🇺🇦.
– Нам же буде не в добно стояти.
– Хм...ти прав.- 🇺🇦.
Він взяв її і посадив на диван. Диван є у кожного кабінету для того, щоб відпочити і навіть поспати.
– Ти не забув про резинку?
– Ні. Хатя це страно з собою таке носити, але є.
Дістав з кишені штанів.
Коли нарешті розділися, то він обережно увійшов і чекав її наказу.
– Можна?
– Так.
Минуло десь шість-дев'ять хвилин. Закінчивши одягнулися, відчинили двері та до тата України пішли шукати.
– Як думаєш де мій батько зараз?
– Ну...напевно у кабінеті ЄС.
– Ти геній!
– Авжеж!
Вони пішли до кабінету. Постукали.
– Так-так, заходьте!- ЄС.
– Привіт. -🇺🇦.
– Привіт. Ти мене шукала?- УНР.
– Так, тебе. Просто у братиках є справи з країнами, як і у мами. А ти просто дивився будівлю.- 🇺🇦.
– Це точно. Ладно, бувай ЄС. Ми напевно підемо...- УНР.
Встав і у трьох вийшли з кабінету.
– Україна, можеш мені відповісти на деякі питання?- УНР.
– Так.- 🇺🇦.
Сказала вона з щирою усмішкою.
– Що ви робили поки я гуляв?- УНР.
– Ем...балакали про країни та їх культури.- 🇺🇦.
– Точно? Я ж з легкістю відчуваю брехню!- УНР.
– Пробач... Ми з Канадою...зайнялися коханням, але не турбуйся ми все по правилам!- 🇺🇦.
– Так одразу би і сказала. Ти ж мене чудово знаєш. Я піду, а ви як хочете. - УНР.
– Бувай, тато!- 🇺🇦.
– Може і ми підемо тільки до тебе? Бо я так втомився.- 🇨🇦.
– Пішли, я якраз хочу приготувати яблучний пиріг.- 🇺🇦.
/Щодо початку цієї частиною, то без коментарів.
До зустрічі! \
YOU ARE READING
"Смачна кава"
FanfictionПривіт всім! /Предисторірії не буде!\ /Хто хоче і кому цікаво, то можете читати. Інколи при діалогах буду використовувати прапори країн. Заставка доречі моя.\ Приємного читання!🇺🇦😊. (22 жовтня - 28 грудня 22 року)
