УНР було нудно слухати інших країн, а саме їх питання.
– Я вибачаюся, але мені нудно відповідати на ваші запитання. Вибачте.- УНР.
Обережно і ввічливо сказав, бо не хотів мати собі нових ворогів.
– Ми вас прекрасно розуміємо! Можете йти якщо хочете.- ЄС.
– Я краще піду погуляю по вашій будівлі. - УНР.
– Може вам екскурсію провести?- ЄС.
– Був би рад.- УНР.
Він та ЄС пішли гулятися по будівлі.
– УПА, чи як вас там звати... Підемо до мого розкішного кабінету. Я тобі покажу всю колекцію гранатамьтів і навіть найбільш рідкісні види.- 🇺🇲.
– Ммм... Звучить не погано. Я з тобою!- УПА.
І побіг за ним.
ЗСУ підійшов до Німця.
– Ем... Можна вам дещо сказати?- ЗСУ.
– Так авжеж!- 🇩🇪.
Мило усміхнувся він.
– Мені так подобається ваши розробки зброї! Завжди хотів їх побачити!- ЗСУ.
– Цікаво бачити таких любителів зброї. Пішли! Може щось підкажеш...- 🇩🇪.
Вони з радістю пішли.
Інших країни розійшлися по кабінетам, а деякі балакали з ЗУНР.
– А ти чім будеш займатися?- 🇨🇦.
– Хм...Знаю! Пішли до твого кабінету, я дещо хочу зробити.- 🇺🇦.
– Гаразд. Пішли.- 🇨🇦.
Їм йти було не далеко, тому як тільки вони зайшли до кабінету та одразу ж дівчина закрила двері на замок.
– Ось, тепер ми на однені.- 🇺🇦.
– А що ти вже зібралася робити, м?- 🇨🇦.
– Дещо... цікаве..- 🇺🇦.
Вона притиснула його до стіни. Він був приємно здивований такого повороту від неї. Українка взяла його за одяг і притягнула до себе, щоб поцілувати. Поцілунок був таким ніжним.
– Так, ось для чого ти мене сюди притягла.- 🇨🇦.
Поміняв себе з нею місцями.
/Не обіцяю, що буду писати про щось більше ніж поцілунки і компліменти.
До зустрічі! \
ВИ ЧИТАЄТЕ
"Смачна кава"
FanfictionПривіт всім! /Предисторірії не буде!\ /Хто хоче і кому цікаво, то можете читати. Інколи при діалогах буду використовувати прапори країн. Заставка доречі моя.\ Приємного читання!🇺🇦😊. (22 жовтня - 28 грудня 22 року)
