Цю частину вам буде розповідати сам Мудрик Михайло.
Я сказав Ірі, що йду гуляти, а насправді ми домовились з нашою компанією зустрітись і обговорити всі деталі святкування Іриного дня народження. Зустрілись всі ми у Бондарів.
-Ну що, друзі бобри, які у вас ідеї?
-Ми з Лізою візьмемо на себе ресторан, ми вже навіть підшукали місце. Меню там прекрасне, також статус в їх престижний, проблем ніяких бути немає, - сказала Даша
-Я сестрі замовлю торт. Він їй 100% сподобається.
-Щось я не дуже впевнений, що якраз таки нормальний торт замовиш.
-Та чого? Я вам приніс навіть зразки тих тортів. Ви спробуйте і скажете як вам. Мені наприклад той з карамеллю і полуницею сподобався. А ще той шоколадний теж нічого так.
Кожен спробував по шматочку і ми вирішили, що все ж таки замовимо з карамеллю і полуницею.
-Треба якось так його все придумати, щоб це точно був сюрприз. Завтра у нас матч, ми переможемо, це й так зрозуміло.
-Я пропоную тоді як Іра буде спати, зайти в будинок. Прикрасити його. Багато кульок в першу чергу, вона таке любить. Квіти, подарунки, конфеті, щоб їй було що прибирати після цього. Посидимо трохи, а під вечір у ресторан.
-До речі, так. Я вже домовилась про ресторан. На 17:00. Я думаю нормально буде?
-Так. А ще дещо. Жора, ваших батьків запрошувати будемо? Я знаю, що Іра на їх дуже зла. Але все ж таки...
-Я незнаю навіть. Дивлячись на те як вона на їх реагує, то важко буде вгадати яка реакція буде тоді. Але ризикнути варто, тому їх теж запросимо.
-Добре. Пізніше створимо групу і обговоримо всі деталі. Але головне, щоб вона нічого не запідозрила. Тому я зараз маю йти.
-Міша, одна ідейка в мене з'явилась. Може прийти вночі її вітати? Іра мріяла про це ще з дитинства, але ніхто такого не робив. Давай будемо першими?
-Ну впринципі можна. Чекаю вас о 12 ночі. За 10 хвилин до того напишіть і попередьте мене хоча б.
-Добре, бувай.
Ми попрощались і я вирішив зайти в одне місце. Ірі по подаруночок. Сподіваюсь їй сподобається.
Звичайно ж я довго не міг визначитись, що саме обрати. Але все таки серце підказало мені один варіант. Розплатившись я пішов додому. Там моє котеня чекало мене з вечерею. Як же ж мені подобається бачити її кожен день, слухати її історії та просто насолоджуватись такими моментами.
Прийшовши додому я спочатку не помітив її. Але трохи пізніше Іра вийшла до мене. Ми повечеряли та пішли спати. Але спати ж я звичайно не буду. Так як через трохи моїй Ірусі 20 років та ми маємо її вітати.
Все йшло по плану. Я відійшов, нібито у вбиральню і до мене подзвонив Валєра.
-Ми біля під'їзду вже. Чекаємо ще Судакових. Вони вже десь на під'їзді.
-Добре, я зрозумів. Я вам двері відкрию, зайдете самі. А я рівно о 12 збуджу її і ви там такі сюрпрайз.
-Добре, вже впринципі можеш йти будити. Жора з Лізою приїхали і йдуть до нас.
-Окей.
На годиннику 23:59
-Іра, котеня.
-Ммм, Міша, що таке?
-Можеш мені допомогти?
-Що тобі треба допомогти о 12 ночі?
-Зараз побачиш.
Іра піднялась і пішла зі мною. Тут вриваються наші друзі.
Частина не велика, але все ж таки далі буде цікавіше. Як думаєте, що за подаруночок Міша підготував Ірі? Як ваші справи?❤️
