-Іра, вставай.
-Ммм, ще 5 хвилиночок, - дівчина перевернулась на інший бік і накрилась повністю ковдрою.
-Давай вставай, вже 9 ранку, треба йти на сніданок.
-Я не хочу їсти, йди сам. І мені немає що одягти.
-Тобі треба поїсти. І твій одяг вже принесли. Давай вставай і збирайся.
-Ох, добре. Ти ж не відстанеш всерівно від мене, - я пройшла в ванну кімнату, перед цим кинувши на нього злий погляд.
Я швидко вмилася, привела себе в порядок і пішла вибирати що одягти.
-Може ти вийдеш? Мені одягтись потрібно.
-Вчора ти так не соромилась, - хлопець посміхнувся.
-Та блін, вийди і не нервуй мене, - я кинула в нього подушку, - а ні, то сам іди.
-Та добре, добре.
Міша вийшов з кімнати, а я почала одягатися. Також я зробила фото та виложила в сторі
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Якраз зайшов Міша
-Ти готова? Можемо йти?
-Так ідем.
Я вийшла з кімнати та замкнула двері. Міша взяв мене за руку і ми спустилися вниз.
Там вже майже всі зібрались. На щастя Антона я не бачу. Я підійшла до Дарини та Лізи, вона була з Жорою.
-Привіт, дівчатка.
-Привіт. Ірка, вибач, що мене не було поруч з тобою в такий момент, - Ліза обняла мене.
-Ліза, все добре. Я жива, здорова. І від вчорашнього вечора я повністю в безпеці.
-Вона знову зійшлася з Мішою.
-Сподіваюсь цього разу в нас реально щось вийде.
-Ох, же ж цей кар'єрист
-Полуничка - кар'єрист. До речі де Антон?
-Та він ще вчора поїхав. Після того випадку прийшло начальство і його звільнили. Тому можеш тепер жити спокійно.
