"Ти серйозно?"
"Звичайно." -Лу Ган кивнув.
Вираз обличчя Согн Сі був витонченим.
«Сеньоре, ви щойно побачили мої акторські здібності. Я відчуваю, що більше ніколи не повинна цього робити. Я недостойна аудиторії. Тобі не потрібно мене втішати».
Лу Ган був спантеличений. - «Я вважаю, що ваші акторські здібності дуже хороші».
«Настільки добрі, що ти заснув під час перегляду?» - Сонг Сі почувалася безнадійною!
«...» - Як Лу Ган мав пояснити?
Сонг Сі продовжила: - «У цій кімнаті лише ми двох. Вам не потрібно прикидатися».
Лу Ган безсило стиснув міжбрів'я. Він подумав собі: «Це непорозуміння!»
Як він міг пояснити, що заснути під час її виступу було добре?
«Я погано відпочив минулої ночі. Я насправді планував подрімати до вашого приходу. Тому й задрімав раніше. Це не має до вас нічого спільного».
«Справді?» - Сонг Ci була дуже сумнівною.
Лу Ган кивнув. - «Навіщо мені брехати тобі про щось подібне?»
Це також було правдою! Настрій Сонг Сі миттєво покращився. Було відчуття, що дощ припинився і знову засвітило сонце!
«Дозвольте мені знову виступити для вас!»
Лу Ган трохи нервував. - «Чому б нам спочатку не обговорити наш шлюб?»
Якби він знову заснув, тоді йому справді не було б виправдання!
Сонг Сі відмовилася. - "Все добре. Ми можемо поговорити про одруження пізніше. Давайте спочатку поговоримо про мою акторську гру. Ви мало бачили мій виступ, бо щойно заснули. Отже, виступаю ще раз. Таким чином ви зможете правильно оцінити мої навички».
Це дуже нервувало Лу Гана! Сонг Сі подивилася на його стурбований вираз обличчя. Винуватим тоном вона сказала:
«Ти просто намагався мене втішити, чи не так?»
"Звичайно, ні." - Лу Ган швидко це спростував.
Він подивився на сумнівний погляд Сонг Сі, але нічого не міг зробити. Наприкінці він простягнув руку і зробив жест запрошення.
«Будь ласка, почніть свій виступ!»
«Цього разу ви не будете загіпнотизовані моєю грою, вірно?»
"Звичайно, ні!" - Лу Ган одразу збрехав.
Сонг Сі була щаслива і знову підготувалася.
Лу Ган подивився на Сонг Сі, коли вона почала новий виступ. Він мовчки стиснув кулаки. Все, що він міг зробити, це нагадати собі не заснути.
Він дивився на кожен рух і вираз Сонг Сі, не кліпаючи, намагаючись з усіх сил побороти сонливість!
Минуло п'ять хвилин. На жаль, Лу Гань більше не витримав. Його повіки були важкими. Підсвідомо він підвів очі й побачив, як Сонг Сі безжально примружила на нього очі.
Лу Ган прокинувся відразу! - «Я можу пояснити». - Він продовжив: «Я справді просто втомився! Це не має нічого спільного з вашим виступом!»
«Справді?» - Сонг Сі більше йому не вірила.
«Давайте спочатку поговоримо про наш шлюб. Перш ніж піти, я ще раз зіграю для вас».
Лу Ган подумав: «Яка важка жінка! Навіщо їй було так випробовувати мою силу волі! Я звичайний хворий безсонням!
Сонг Сі побачила, що той миттєво замовк. Кутики її губ згорнулися. Ця ситуація була досить цікава.
Незважаючи на це, Лу Ган виявився хорошою людиною. Навіть зараз він наполягав, що це не має нічого спільного з її виступом і захищав її гордість. Він зовсім не схожий на чутки.
Сонг Сі знову сіла на диван. Вона проявила ініціативу поговорити першою.
«Добре, давай поговоримо про наш шлюб».
Лу Ган, очевидно, охочіше обговорював цю тему.
Він запитав: - «Які у вас є прохання? Я докладу всіх зусиль, щоб їх задовольнити!»
«Я вже дуже щаслива, що можу з тобою одружитися. У мене немає запитів».
Лу Ган не очікував, що Сонг Сі продовжуватиме свою «таємну закоханість». У неї не було жодних умов, і він не міг не відчути трохи здивування.
«Ти справді все добре обдумала?»
"Звичайно." – з посмішкою сказала Сонг Сі. - "Ти кращий. Я вже на вершині світу, тому що маю можливість одружитися з тобою».
«Тоді дозволь мені розповісти вам про мою ситуацію».
Сонг Сі підняла брови. - "Продовжуй."
«Виходячи з мого поточного фізичного стану, я не можу провести весільну церемонію. Вас це влаштовує?»
Сонг Сі полегшено зітхнула. - "Це добре."
«Також я маю доглядати за дитиною. Він син мого брата. Я усиновив його після того, як мій брат і моя невістка померли. Якщо ми одружимося, ви обоє будете жити під одним дахом. Чи можете ви прийняти це?»
Сонг Сі ледь помітно посміхнулася.
«Який збіг. Я теж маю доглядати за дитиною. Він мій зведений брат. Моя мама перед смертю довірила його мені. Тому, якщо ми одружимося, у вас буде ще одна дитина. Чи можете ви прийняти це?»
BẠN ĐANG ĐỌC
Я переселилася як мати лиходія (I Transmigrated As A Villain's Mother)
Lãng mạnСонг Сі переселилася у книгу як гарматне м'ясо, та стала жіночім персонажем з тягарем, також відомим як її молодший брат. Тягар Сонг Юджін спокійно сказав: «Ти збираєшся вдарити мене сьогодні? Якщо так, поспішай. У мене є домашнє завдання». Сонг...
