Після переміщення в книгу, я всиновив лиходія

Розділ 68. Сум

Насправді, перш ніж зізнатися, Шень Юй був готовий до того, що дідусь облає його останніми словами.

Насправді ж старійшина Шень був приголомшений і довго мовчав, а потім щасливо засміявся.

- Навіщо ти так жартуєш зі мною, старим?  Поспішай, не приховуй і розкажи, що то за дівчина.

- Я не жартую.

Почувши ці слова, він знову замовк.  Він уважно оглянув обличчя Шень Юя і виявив, що той справді не жартує.  І раптом зрозумівши, що відбувається, грізно насупив брови.

- Ти виродок!  – старійшина Шень був лютий, і, взявши тростину, сильно вдарив онука по нозі.  - Навчився використовувати Каштана як прикриття.  Тобі так подобається зводити старого?

Зненацька захоплений, Шень Юй отримав сильний удар палицею, і на його обличчі моментально виступив холодний піт.

Але замість того, щоб змінити зміст своїх слів, він подивився просто в очі дідуся і серйозно сказав:

- Я не шуткую.  І тим більше не використовую Каштана, щоб відмовитися від побачень наосліп.  Кожне слово, яке я сказав, – це правда.

Шень Юй надовго замовк, а потім під шокованим поглядом діда сказав:

– Це не забаганка.  Я хочу бути з Тан Лі разом все життя.

Старійшина Шень: “……”

Він дивився на Шень Юя і довго не відповідав.

Відразу після цього різні емоції, шок, роздратування і розчарування з'явилися в очах старого.  Вони миттєво сплелися у величезну сітку, що не дає йому зітхнути.

Тільки через деякий час він запитав тьмяним і глухим голосом:

– Коли у вас усе почалося?

- Це ще не почалося, - похитав головою Шень Юй.

- Що ти маєш на увазі?  – насупився дідусь.

Шень Юй нічого не сказав, а просто сів поряд.  Обережно тримаючи руку старого, він глибоко зітхнув і вкладаючи особливий сенс у слова:

- Дідусю, ти казав раніше, що відколи мої батьки пішли, тільки ми з тобою залишилися.  Ти мій єдиний родич у цьому світі.  Я не хочу приховувати це від тебе, але я також боюся, що моя відвертість завдасть шкоди Каштану.  Я вирішив сказати тобі, бо вірю, що ти поважатимеш мій вибір.