Let the dark in - Підкорись пітьмі (UA)

Розділ VI: Модальність

— Міс Ґрейнджер.

Голос професора Дамблдора — одна з останніх речей, яку Герміона очікує почути посеред суботнього дня у бібліотеці. Директора Гоґвортсу рідко можна зустріти у замку, і Герміоні вистачить пальців однієї руки, щоб перерахувати всі випадки, коли Дамблдор зупинявся, щоб звернутись особисто до неї.

Герміона підіймає очі і бачить, що той стоїть по інший бік її столу та пробігається поглядом по назвах розкинутих навколо неї книжок. Вона різко підхоплюється на ноги й швидко упорядковує купу своїх нотаток, заправляючи волосся за вуха у спробах виглядати презентабельно.

— Директоре, — вітається вона. Зазвичай Герміона б так не нервувала, але сьогодні їй надважливо справити гарне враження в надії, що це якимось чином загладить провину за те, що б вона не зробила, щоб викликати у нього таке дивне несхвалення відтоді, як він зачитав її ім'я у якості чемпіона Гоґвортсу.

З моменту розмови з Мелфоєм на березі озера більшу частину часу Герміона проводила у бібліотеці, відгородившись від світу стіною з довідників і підживлюючись тією ж обуреною гордістю, яка спонукала її кинути своє ім'я у Келих. Вона сповнена полум'яної рішучості здолати Мелфоя, а потім — ткнути його блідим носом у свою перемогу.

Але години у бібліотеці минали та перетікали у дні, і навіть заспокійлива атмосфера храму знань не могла стримати вогонь її обурення, що перевтілювався на тліюче вугілля при кожному новому сліпому куті, в який Герміона незмінно утикалась.

Тепер реальність накрила її сповна.

Усі її дослідження при підготовці до другого етапу зайшли в глухий кут, бо майже всю літературу та ресурси з підводної магії зберігає у себе Об'єднана Школа Підводних Заклять на Близькому Сході, і, на жаль, їхня бібліотека приватна. І як і більшість предметів, які викладаються у Гоґвортсі та могли б допомогти їй зараз, це приватна літня навчальна програма.

Герміона не може не думати про те, що якби Албус Дамблдор — директор Гоґвортсу, голова Чарверсуду Англії та Верховний маг Міжнародної Конфедерації Чаклунів — здійснив запит на книгу від імені студента, що бере участь у Тричаклунському турнірі, для нього б зробили деякі виключення.

Факт того, що Дамблдор з'явився у бібліотеці й зараз розмовляє з нею, здається занадто щасливою випадковістю, і, можливо, це ознака того, що директор зацікавлений у тому, щоб підтримати її, як чемпіона.