Pol Вова
Я йшов до машини,а в мене в голові була тільки одна думка, якби ми прийшли хоч трохи пізніше то б Стас міг зробити щось неймовірно жахливе. Як добре,що це все закінчилось,Ніка в порядку - це найголовніше. Він її не скривдив.
Стас - це жахлива людина, я не думав що він наші стосунки перенесе на інших людей. Мене аж теліпає коли я про нього думаю. А ось я підходжу до машини,бачу сидить Ніка - вся заплакана, в неї такий страждаючий вигляд,вона як маленька дитина. Хочеться її заспокоїти,обняти, але я знаю шо я їй огидний і ця думка завжди мене буде зупиняти.
- Ніка давай ми поїдемо до мене ,а ти трохи заспокоїшся, скажемо Тані хай привезе тобі одяг бо в одній нижній білизні, я думаю тебе не так зрозуміють.- зосередженим голосом сказав Ярко.
- Добре - ледь чутно сказала Ніка. А я навіть боявся слово вставити бо я знав ,що все це через мене.
- Ей братан шось не так?!- спитав Ярко.
- Та ні все добре...
Решту частину дороги ми мовчали , а коли приїхали то я запропонував Ніці свою куртку оскільки вона була майже голою. На моє здивування вона взяла мою куртку без всяких там її вибриків і мене це здивувало.
- Ніка ти йди в мою кімнату поспи , а я тим часом подзвоню Тані.
Вона мовчки піднялась на другий поверх зайшла в Яркову кімнату і закрила за собою двері.Мені так було її шкода адже я завжди бачив її веселою сильною дівчиною яка могла відповісти на любий твій жарт або знущаня ,а зараз вона опустила голову і тихо пішла в кімнату. Вона була беззахисною, неймовірно засмученою, була маленьким бідним кошенятком.
- Вова , що з тобою? Тобі , що відмовила якась чергова шлюха?-сміючись сказав Ярко ,але мені не дуже то і було весело.
- Ей ти взагалі мене чуєш?
- Так чую.-без емоцій сказав я.
- Так почекай ти так через Ніку ? Ти , що правду казав нарахунок того , що вона тобі подобається?- здивовано спитав хлопець.
- А хіба зараз це має якесь значення? Нікі я противний, дійсно кому може подобатись такий як я вічно гулящий, п'ющий бабій якому нічого не треба окрім алкоголю і шлюх? Я завжди таким був, і недумав ,що хтось може його змінити!!! Чи їй треба такий як я? Хорошій ,щирій, веселій дівчині треба бабнік який не відмовить нікому у насолоді?? Звичайно,що ні. Я потрібен хіба , що шлюхам.
- Ти хочеш сказати Ніка шлюха?- почув я заді голос Тані.
- Що? Причому тут вона?-нерозуміючи нічого сказав я.
- Як причому, ти їй подобаєшся і це видно, вона навіть Стаса іноді називала твоїм іменем, у неї це виходило не навмисно,хммм,але це було.
- Ого- тільки і міг я сказати.
Після цього Таня засипала нас питаннями як це все відбувалося, як в цей момен виглядав Стас. Ми не встигали відповідати на питання як на нас знову сипались інші і коли накінець Таня почула все , що хотіла і тоді вона згадала про Ніку.
- Добре хлопці ви тут сидіть ,а я йду віднесу Нікі одяг .-піднімаючись по сходам сказала ненаглядна Ярка.
POV Ніка
Я піднялась в Яркову кімнату закрила її на ключ щоб до мене ніхто не прийшов, хотілося побути на самоті, піти у себе, подумати, просто насолодитися цією самотністю... В моїй голові була буря думок я думала про все . Чому Стас для помсти вибрав саме мене? Чому в дім вірвались Вова та Ярко? Щоб могло статися якби хлопці не прийшли??Чому я йому довірилася Стасу?? Серце ж нехотіло,але чомусь пішла з ним!! Чому Стаса я називала Вовою невже він і справді мені подобається ? Але навіть якщо Вова мені і подобається то я незможу кожен раз відвойовувати його у шлюх! Під час своїх роздумів я заснула.
***
Я встала від того ,що в двері хтось сильно стукав в, я ледь встала ,на мені все ще була Вовина куртка, в неї був салодкий запах її господаря. Відкривши двері я побачила Таньку яка світилась від щастя.
- Таня все добре?
- Так все добре! Я таке дізналась ти не повіриш, давай зайдемо в кімнату і я все тобі розкажу.
- Добре,давай розказуй.
- Ти подобаєшся Вові!- майже кричучи сказала Таня, вона говорила це з таким щастям і захопленням,що здавалося що їй хлопець освідчився в коханні.
- Що?!:!- мені аж очі на лоба полізли.
- Так , так ти йому подобаєшся- і на моєму обличчі з'явилася дурнувата посмішка. Мене здивувало те, що моє "я" було не проти,а навіть всередині потайки було дуже щасливе, але було багато "але".
- Він теж тобі подобається так?
- Таня я не знаю він мені і подобається і в ту ж хвилину ні, що робити??- сумно сказала я.
- Ну для початку вдягнися, приведи себе в порядок і спускайся вниз , а потім ми поїдемо в гуртожиток переодягнемось ,і поїдемо на відкритя нового клубу, ти потанцюєш,розслабишця,розвієшця?? Забудеш про прикрий випадок. Мені здається це тобі піде тільки на користь.
- Добре, я згідна. Можливо ти й права.
Я швидко зкинула з себе Вовину куртку і почала одягатись в одяг, який мені привезла Таня . Це були обнягуючі джинси з високою талією і тепла зв'язана кофта з відкритою спиною.Я намалювала вії, зробила легкий макіяж,розпустила волосся. Виглядало непоганно, але щось ще нагадувало,про прикру подію. Напевно ж сумні очі... Спустилась вниз, де на мене вже чекали Таня,Ярко і Вова. Вова мав розбиту губу і великий синець під оком , мені стало не по- собі,що він пішов на такі жертви заради мене. Він був готовий вбити Стаса заради мене,що ж незнаю до чого це зможе призвести. Побачивши синці і розбиту губу це я швидко вернулась на верх взяла аптечку і спустилась знову.
- Що ти збираєшся робити?- з переляком в очах спитав Вова.
- Я?! Нічого кримінально, рятувати одного із моїх рятівників- я мило усміхнулась і підійшла до Вови.
- Ну добре ви тоді будьте тут ,а ми зараз з Танею приїдемо мені треба купити продуктів.-з кривою посмішкою сказав Ярко.
- Добре тільки ви не довго будьте в магазині , а то тут можуть статися не приємності.- з кривою посмішкою на цей раз сказав Вова.
- Які наприклад?-розгублено спитала Танька.
- Ну наприклад хтось може завагітнят-завагітніти, Вова показуючи пальцем на мене.
- Що?!? - одночасно сказали ми з Таньою, а хлопці засміялися.
- Та ладно шутимо, шутимо.Ну добре ви лишайтесь тут , а ми скоро приїдемо з Таньою.-Ярко відморгнув Вові і вони поїхали .
Ми сіли на диван я намочила ватку спиртом і хтіла прикласти до Вовиної рани але він відсунувся.
- Що ти хочеш робити?!?
- Нічого смертельного.-я мило усміхнулась.
- А може не треба?- з надією сказав Вова.
- Ти , що боїшся?!?
- Так .
- Такий мочний пацик як ти, боїться звичайного спирту?!?
- Ого мочний пацик кажеш та?
На , що я просто закотила очі і приклала ватку до губи.
-Ай пече.
Нічого не сказавши я почала легенько дути на рану.Після того як я подула на рану я приклала суху ватку дістала мазь від синців і почала обережно мазати його синець біля ока стараючись не завдавати йому зайвого болю.
- Все готово- я посміхнулась.
- І щоб я без тебе робив?- Говоривши це він дивився на мої губи ,а я дивилась на нього який він все ж таки гарний навіть не зважаючи на його рани ,о Боже тільки не це я закохуюсь в цього йолупа Вову.
-Влюбилась?- з дурною посмішкою сказав Вова.
- Що ? Ні!!я просто дивилась на твої рани!-почала виправдовуватись ,а хоча ні я не виправдовувалась я просто люблю бути правою.
Після цих слів Вова мене поцілував так солодко ,що якийсь час я не була проти але потім згадала хто мене цілує я відсунулась від нього і дала сильного ляпаса.
- Ай за , що ти ж не була проти!
- Я була в стані шоку , а не проти ясно тобі?!
- Ой, та заспокійся дівчино я просто хтів перевірити чи вмієш ти цілуватись. - від цих слів мені було так образливо.
Я почула ,що хтось відкрив двері я як обшпарена вскочила з дивану і побігла в коридор одягатись але перд цим я встигла замітити погляди Ярка та Тані але мені було на це на чхати .Я швидкр одягнула куртку взула чоботи які мені привезла Таня вийшла з будинку і сіла в Яркову машину.Буквально через хвилину Ярко завів машину і ми поїхали в гуртожиток.Вже в гуртожитку я відповіла на всі питання Тані ,які вона мені задавала в машині .Після того як я їй все розказала по поїй щоці скотилась одинока сльозинка.