– Моя Кронпринцесо, як збираєтеся вчинити з цим Оуян Ці? – поставив Мо Фею обережно запитання Су Жун.
– Як? Навіщо з ним щось вчиняти? Він тепер не має до мене ніякого відношення. Чому я повинен турбуватися про нього? – він легенько повів плечима.
Лоу Юй глянув на Мо Фея, потай задаючись питанням, про що він думає.
Обвівши кожного поглядом, юнак махнув на них рукою зі словами:
– Що ж, піду доб'ю останню партію зілля.
Мо Ї хутко відповів:
– Юний пане, я піду з вами.
Тим часом Чжен Сюань подивився на принца у якого утворилася глибока складка поміж брів і відмітив зі співчуттям:
– Мій принце, схоже, старший брат дійсно «дбайливо» ставиться до молодшого. Він просто не може допустити «забути» тебе, де б ти не був.
Лик Лоу Юя затьмарили грозові хмари. Лоу Фен, покидьок, не дає йому ні хвилини спокою! Якби він тільки знав майбутнє, то обов'язково в той раз поранив би його сильніше.
– Цей гад ніколи не дасть мені перепочити!
На почуту від Лоу Юя лайку Чжен Сюань мимоволі посміхнувся:
– Мій принце, що ти збираєшся робити з Оуян Ці?
– Всього лише жаба в колодязі, яка нічого не знає про зелений океан. Я можу вбити його так само легко, як розчавити мураху. Хитрощі Лоу Фена вичерпалися. Посилати сюди таке сміття? – з презирством сказав Лоу Юй.
Маючи несхвальний вигляд на його слова, Цянь Є розправив волосся та промовив:
– Мій принце, ти не можеш поводитися так легковажно! Сила – далеко не все, а гарненьке личко компенсує будь-які недоліки. Можливо, цей Оуян Ці навіть вродливіший за тебе!
Лоу Юй люто зиркнув на Цянь Є, сильно стиснувши щелепу.
– Пане Чжене, ти вже бачив Оуян Ці. Він гарний чи ні? – зацікавлено спитав Цянь Є.
Чжен Сюань розгублено почухав голову:
– Не думаю, що він гарніший за мене.
– Що? – насуплено вигукнув той. – Оуян Ці не здатний навіть з тобою зрівнятися? Навіщо Лоу Фен прислав сюди такого потворного чоловіка?
– Що ти сказав? – кинув Чжен Сюань на хлопця розлючений погляд.
– Не сердься! – з легкою посмішкою відмахнувся Цянь Є. – Я просто так це сказав. Просто так.
Чжен Сюань: – ...
– Цянь Є, не поводься постійно як засранець, – промовив Су Жун. – Коли-небудь ти викличеш масове обурення, і будеш побитий.
Цянь Є невинно закліпав довгими віями:
– Жунжуне, якщо мене вдарять, ти ж допоможеш мені, правда?
Всміхнувшись, наступні слова Су Жуна прозвучали з долею лукавості:
– Я допоможу у твоєму побитті.
Цянь Є: – ...
Новоприбула група війська, оселившись в одному з підрозділів, прийнялися облаштовуватися.
Розглядаючи людей в одній з ним кімнаті, Оуян Ці мимоволі все більше хмурився.
Загалом у Призахідному лісі катастрофічно бракувало спальних місць. Навіть принц Юй мусив ділитися своєю кімнатою. Тож для таких людей, як вони, залишалося лише одне спальне приміщення з дев'ятьма ліжками.
У кімнаті змішалися запахи поту і ніг, тому Оуян Ці з огидою затулив ніс.
Дивлячись на пошарпане ліжко, ковдри, від яких тхнуло пліснявою, він відчував, що ось-ось знепритомніє. Сім'я виховувала його як обдарованого спадкоємця. І подібна ситуація трапилася з ним уперше. Йому справді було дуже важко її сприймати.
З насупленим обличчям Оуян Ці вийшов зі спальні.
Опісля недовготривалого блукання околицями, він побачив, як кілька солдатів зібралися разом потеревенити.
Згадуючи про завдання, яке доручив Лоу Фен, Оуян Ці підійшов ближче:
– Агов, хлопці, про що розмовляєте?
Старший солдат кинув на нього погляд й підняв брови:
– Ти ж новенький!
– Так! Я щойно прибув, – Оуян Ці кивнув з чарівною посмішкою на губах.
– Така ніжна шкіра, звичайно, ти новобранець, – заговорив той жартома.
Оуян Ці ніяково посміхнувся на почуте, одначе намагався стримати внутрішній гнів.
Раптом здійнявся дзвінкий пташиний щебет, і над головами чоловіків промайнули дві великі та одна маленька двоголові горлиці. Уся насилу продемонстрована привітність розвіялася з його обличчя.
– Зіркові звірі в повітрі! – вигукнув Оуян Ці.
Вояка в віці посміхнувся:
– Не хвилюйся, менший брате. Вони домашні улюбленці принца Юя та Кронпринцеси, і зовсім не людожери.
– Тварини Третьої Кронпринцеси? – здивовано перепитав Оуян Ці.
– Так! Ці пташки дуже зухвалі. Вони навіть не зважають на принца Юя, поважають тільки Третю Кронпринцесу, – ставив своє слово один молодик.
– Аякже, вони слухатимуться Третю Кронпринцесу. Ці тварини – кмітливі дупи, вони лише прикидаються милими, аби лишень підлизатися до Третьої Кронпринцеси, – похмуро зазначив старий.
– Навіщо їм догоджати Третій Кронпринцесі? – здивувався Оуян Ці.
– Ти не знаєш? Третя Кронпринцеса – видатний фармацевт. Одне лиш звичайнісіньке зілля заощадить звірюкам кілька місяців часу на культивування, – з великою заздрістю в голосі розповів той.
– Я чув від генерал-лейтенанта Фен Сіня, що зілля, яке Третя Кронпринцеса віддав найбільшій горлиці, досягає рівня... – молодший солдат, маючи загадковий вигляд, склав пальці в шістку.
Оуян Ці ледве зміг придушити власний шок. Мо Фей може вдосконалювати зілля шостого рівня? Неможливо!
– Навіть до тварин так добре ставляться. Більше навіть не хочеться бути людиною в наступному житті, – старий вояка захоплено подивився в бік, куди полетіли горлиці.
– Чи справді Третя Кронпринцеса може вдосконалити зілля шостого рівня? – уточнив Оуян Ці з непомірним подивом в голосі.
– Звичайно, Третя Кронпринцеса – всесильний! У нашого загону Призахідного лісу майже не було зілля. Але з того часу, як він приїхав сюди, тисячі людей отримали свою порцію зілля з його допомогою. Він – божий чоловік! – задихнувся той від захоплення.
Чим більше Оуян Ці дослуховувався до балаканини між чоловіками, тим більш спантеличеним почувався. Вочевидь, йому було зрозуміле кожне сказане ними слово, одначе відчуття незрозумілості продовжувало поглиблюватися.
...
Яким чином Мо Фей може виготовляти тисячі зілля за один день? Як у нього взагалі вийшло виготовити зілля нейтралізації буйства шостого рівня? Хіба можливо, щоб Мо Фей зміг приготувати більше сотні зілля шостого рівня за якихось три дні?
Невже нинішній Мо Фей все ще той Мо Фей, який слідував за ним хвостиком і обережно називав своїм ґеґе?
Хіба Мо Фей не завжди був некомпетентним слабаком, до того ж проливав сльози кожен раз, коли над ним насміхалися? Як цей хлопець навчився удосконалювати зілля? Він і Мо Фей виросли разом. Статус Мо Фея в сім'ї був настільки низьким, що йому навіть не завжди давали достатньо їжі. Звідки цьому хлопцеві було брати зіркові монети для вивчення зілля!
Зненацька зі сторони табору почувся шум.
Величезний білий ведмідь, завбільшки майже з пагорб, неквапливо насувався на табір. У Оуян Ці ледь очі не випали з орбіт. Колись йому доводилося бачити в архіві зіркових звірів Лютого ведмедя, розмір якого збільшувався в залежності від переходу на наступний рівень. Судячи з габаритів тварини, нині той перебував щонайменше на сьомому рівні.
Підійшовши ближче, Оуян Ці з подивом виявив, що ведмідь не дихав, а у грудях зіяла гігантська діра. Тобто Лютий ведмідь не йшов сам, а його волокли за собою.
Вродливий юнак, схопивши шерсть на загривку у зіркового звіра, без зусиль тягнув його по землі.
Здавалося, що величезна тварина не мала ніякої ваги у руці парубка.
Оуян Ці нарешті впізнав це вродливе обличчя. Нинішній чоловік Мо Фея – Третій принц Лоу Юй.
– Принце Юю, ви його вбили? – виходячи назустріч, запитав Шрам.
Ніяк не змінивши виразу обличчя, Лоу Юй лишень кивнув:
– Так! Фейфей сказав, що хоче з'їсти ведмежі лапи, тож я вполював одного.
– Принце Юю, ви такий добрий до Мо Фея! – вигукнув захоплено Чень Бін, подумки зауваживши: «Принц Юй – ідеальний взірцевий чоловік. Його дружина захотіла ведмежі лапи, тож він негайно пішов ловити Лютого ведмедя сьомого рівня. Так неймовірно! Так романтично! Так героїчно!»
Лоу Юй відмахнувся від нього:
– Ні, ні, мій Фейфей піклується про мене навіть краще.
– Мій принце, ви з Мо Феєм така зразкова пара! Нам так заздрісно!
– Вибачте, що турбую вас, але відправте ведмедя на кухню. Щойно ведмежі лапи приготують, принесіть їх Мо Фею. А рештою нехай насолоджуються ваші солдати, – з ледь помітною посмішкою промовив він.
Чень Бін міцно поплескав його по плечу зі словами:
– Мій принце, ви така хороша людина!
Лоу Юй приховав свою посмішку, однак тон все одно залишався просякнутий ніжністю:
– Скажіть також кухарю, щоб він додав трохи меду. Фейфею подобається солодкавий смак.
– Так, звичайно, – відповів Шрам, невиразно посміхаючись. – Можете на мене розраховувати.
Лоу Юй злегка ковзнув поглядом по постаті Оуян Ці, однак, не затримавшись ні на секунду, відвернувся й попрямував геть.
Глядячи у спину принца, Оуян Ці мимоволі проковтнув трохи слини.
Від одного лише легкого погляду Лоу Юя по його тілу вже пройшовся холодок.
Оуян Ці зробив глибокий вдих. Його місія полягала в залицянні до Мо Фея і вбиванні клину між ним і Лоу Юєм.
Спершу йому не хотілося братися за це завдання, адже він не мав бажання ображати принца Юя. Вкрасти партнера у принца? Оуян Ці охоплював страх навіть від однієї думки про таку можливість. Однак умова, запропонована Лоу Феном, виявилася справді переконливою. Окрім того, принц Фен ще й пообіцяв допомогти йому піднятися за третій рівень.
Зрештою, після ґрунтовних роздумів він дійшов висновку, що оскільки Мо Фея змусили вийти заміж за принца Юя, можливо, сам принц Юй не настільки прихильно ставитиметься до нього. Натомість Мо Фей раніше кохав його і навіть намагався накласти на себе руки, тож повинен був би мати до нього почуття. Саме тому, Оуян Ці й погодився на це завдання. Однак ситуація складалася зовсім не такою, як він собі уявляв.
Оуян Ці перевів погляд на мертвого Лютого ведмедя й знервовано ковтнув.
– Менший брате, маєш кепський вигляд! – висміяв його старий солдат.
– Цей ведмідь здається дуже небезпечним! – він примусив себе посміхнутися. – Одначе принц Юй насправді небезпечніший, він навіть зміг вбити такого величезного звіра.
– Звичайно, під час минулої Звірячої навали принц Юй вбив сотню звірів п'ятого рівня і вище. Він непереможний! – переповнений хвилюванням, емоційно вигукнув той.
Оуян Ці зціпив зуби.
– Здається, принц Юй і Мо Фей у прекрасних стосунках! – невпевнено зауважив він.
– Вони – чоловік і дружина. Крім того, тільки такий вродливий юний герой, як принц Юй, гідний Третьої Кронпринцеси, – відповів йому інший солдат.
Вкотре Оуян Ці здивувався почутому, адже солдати в таборі настільки гаряче підтримують Мо Фея. Невже Мо Фей насправді тепер такий могутній? Не може бути!
Притулившись плечем об міцний стовп, Цянь Є дивився на Лоу Юя з глузливою посмішкою на обличчі.
– Чого посміхаєшся? Регочеш, як маніяк.
Цянь Є легко знизав плечима і зауважив:
– Щоб розібратися з магом третього рівня, ти насправді відправився вбивати Лютого ведмедя сьомого рівня. Принце Юю, ти насправді попусту зчиняєш галас.
На почуте Лоу Юй ледь помітно посміхнувся:
– Фейфей сказав, що хоче ведмежі лапи, тому я й вбив ведмедя. Оуян Ці не вартий моїх зусиль.
– Ану, ану, не виправдовуйся. Ти боїшся Оуян Ці? Я вважав тебе крутим хлопцем. Виходить, що звичайний на вид маг третього рівня здатний залякати тебе. Ти дійсно...
Не встиг той закінчити останні слова, як Лоу Юй наблизився до Цянь Є на кілька кроків. Зненацька опинившись під нестримним натиском, Цянь Є врешті-решт здався:
– Що тобі потрібно?
Вуста Лоу Юя розтягнулися в холодній посмішці:
– Цянь Є, поки ти говорив, мені кілька разів кортіло розірвати твій рот і повисмикувати всі зуби!
Цянь Є: – ...Мій принце, ти такий жорстокий.
Знову обдарувавши його байдужим осміхом, Лоу Юй пішов геть.