[Частина 2] Моя зухвала «Коронована принцеса»

Розділи 295-296: Прибуття Оуян Ці

– Ї-Ї, куди ти йдеш? – прудко наздоганяючи Мо Ї, спитав Чжен Сюань.

Парубок обернувся і ледь чутно промовив:

– Я чув, що Перший принц прислав підкріплення. Фен Сінь відправляє людей привітати їх. Тому я хочу подивитися.

Губи Чжен Сюаня скривилися в ламану лінію.

– Я ознайомився з донесенням. Там ціла шайка наброду. Дай мені десять хвилин, і я їх усіх приб'ю, – невдоволено промовив він.

– Не треба так зневажати їх! – закотив Мо Ї на нього очі. – Ці люди тут не просто так. Напевно, вони привели з собою якихось майстрів. Треба піти перевірити.

– Добре, – врешті погодився Чжен Сюань.

Вони вдвох попрямували за людьми Фен Сіня і вийшли за межі міста. Вдалині повільно просувався загін з близько п'ятиста осіб.

– Їхня сила здебільшого від другого до четвертого рівня, навіть не вистачить, щоб заповнити прогалину в зубах зіркових звірів. Навіщо принц Фен відправив їх сюди? – зі зведеними до перенісся бровами, осудливо прокоментував Чжен Сюань.

Мо Ї розглядав обличчя воїнів одне за одним, аж раптом його погляд прикипів до одного юнака.

Чжен Сюань прослідкував за його поглядом й побачив вродливого хлопця.

Потім він перевів увагу на вражене обличчя Мо Ї й сказав неприродним тоном:

– Ї-Ї, на що ти дивишся? Це хлопчисько – справжнісінький пестунчик.

– Він не простий пестунчик! – зневажливо відмахнувся від нього Мо Ї.

– Невже? Я не бачу в ньому нічого особливого! І не такий гарний, як я, – несхвально промимрив він. Всього лише зірковий маг третього рівня? Наскільки ж він має бути незвичайним?

Мо Ї кинув на Чжен Сюаня незрозумілий погляд.

Пролунав пронизливий соколиний клич, переповнений моторошним відчуттям спустошеності, від якого у кожного затремтіли чоботи.

– Орли-людожери! Орли-людожери! – раптом хтось закричав, змушуючи усіх негайно впасти в хаос.

Орли-людожери полюбляли ласувати людськими мізками. Вони залюбки використовували пазурі, щоб проломити голову зірковому магу, щоб потім повільно насолоджуватися делікатесом.