[Частина 2] Моя зухвала «Коронована принцеса»

Розділи 293-294: Затишшя перед бурею

Відтоді, як хлопці віддали Однорогого тигра Кривавоокому Королю тигрів, у Призахідному лісі запанувало затишшя.

Виділивши трохи часу, Лоу Юй та інші відправилися провідати Короля тигрів, та виявили лише те, що звір перебував в райській насолоді. Окрім щоденного злягання з Однорогим тигром, він більше ні про що не думав.

Відтак, коли звіряча навала відступила, хлопці раптом відчули свободу, а, як відомо, коли людям нічого робити, легко поринають у мрії.

– Су Жуне, я хочу з тобою дещо обговорити, – звернувся Чжен Сюань до нього серйозним тоном.

Су Жун насторожено обернувся:

– Що таке?

– Су Жуне, не треба так відгороджуватися від мене! – у Чжен Сюаня смикнувся кутик рота. – Насправді це хороші новини.

Він посміхнувся:

– Ласка привітала курку з Новим роком. Невже ти згадаєш про мене, якщо почуєш щось хороше?

Обличчя хлопця на його слова злегка почервоніло, та той все одно урочисто сказав:

– Це не брехня. Ти ж знаєш про рану у Цянь Є. Ми обговорили цю ситуацію і хочемо, щоб ти переїхав у сусідню кімнату та попіклувався про нього.

– Ти називаєш хорошою новиною прохання подбати про пораненого? Як ти смієш? – закотив Су Жун на хлопця очі.

– Су Жуне, як відомо, Цянь Є – суперзірка! Знаєш, скільки людей хочуть жити з ним в одній кімнаті, а скільки мріють розділити з ним одне ліжко? Знаєш...

Су Жун склав руки, спостерігаючи за палким Чжен Сюанєм, який намагався говорити стриманим та серйозним тоном.

– Раз випала така рідкісна можливість, чому б тобі самому не скористатися нею? – а подумки продовжив: «Ага, зірка! На такі зірки краще дивитися здалеку, але варто придивитися зблизька... Справжнє жахіття».

– У мене є Ї-Ї, як я можу піклуватися про Цянь Є? Ї-Ї мене неправильно зрозуміє, – збентежено промовив Чжен Сюань.

Глянувши на обличчя хлопця, на якому так і написане солодке щастя, Су Жун відчув, як серце засмучено защемило. 

– Цянь Є, взагалі поранений? Пам'ятаю, що той маленький поріз давно загоївся! – спантеличено нагадав він.

– Ох, так це старий поріз, а вчора він знову травмувався, – мляво відповів хлопець.

– Травмувався вчора? Але ж вчора не було звірячої навали!