Востаннє глянувши на сповненого суцільного замішання Лінь Фейюя, Су Жун круто розвернувся і ляснув хвірткою воріт.
– Лінь Фейюй – покидьок! – роздратовано пробурчав він. – Принц Юй завжди так піклувався про нього, а він натомість допоміг принцу Фену споїти отруту. Йому ще пощастило тільки втратити свою культивацію! Невдячний сучий син!
Цянь Є з неприхованим задоволенням посміхнувся.
– Жунжун, невже ти справді думаєш, що Зілля, що плавить культивацію, руйнує лише силу зіркового джерела?
Су Жун перевів погляд і перепитав: – Що ти маєш на увазі?
Цянь Є обдарував його легковажною посмішкою й зі зловтіхою пояснив: – Втрата енергії зіркового джерела – лише перший крок. Далі духовна сила потерпатиме від занепаду, зменшуватимуться меридіани, прискорюватиметься старість. Навіть якщо він виживе, то буде все одно що напівмертвим. Авжеж, цей процес відбуватиметься поступово, близько трьох років. У процесі виготовлення зілля найважливішим елементом виступає енергія джерела душі. Якщо у Лінь Фейюя вона занепаде, то, боюся, через три роки йому не світитиме виготовити зілля навіть першого рівня. У такому юному віці він вже отримав звання фармацевта четвертого рівня. Яка прикрість... – навіть говорячи подібні репліки, Цянь Є зберігав легку посмішку як на своєму обличчі, так і в глибині очей.
– Він сам напросився! Лоу Фен – сволота! Як він міг скористуватися таким смертоносним зіллям проти принца Юя? – насупився Су Жун.
– Використання такого дорогоцінного зілля проти Лоу Юя, тільки доводить, що Лоу Фен дійсно сприймає його як свого запеклого ворога. Тож наразі він повинен почуватися, як мураха на розпеченій сковорідці, – зі слабеньким осміхом в голосі зауважив Цянь Є.
Су Жун поринув у спогади: впродовж останнього року випущені унікальні культиваційні формації, підвищення Лоу Юя до шостого рівня, зближення Чжен Сюань з Ї-Ї, а також наявність таланту у Третьої Кронпринцеси до створення зілля – жодна з цих речей хоч і не становила для принца Фена суттєвої загрози, але саме через цю причину тепер він і був на межі зриву.
– Принц Юй все-таки недостатньо досвідчений! Будучи підставленим один раз, він все-таки дозволив цьому хлопцеві зостатись у власному особняку. Либонь, підсвідомо він вважав його життя досить значущим для себе, – зневажливо промовив Цянь Є.
Обличчя Су Жун трохи сіпнулося.
– Та хіба ж принцу не вдалося уникнути чергової підстави?
– Так, можливо, доля благоволить дурням, – погодився Цянь Є. – У будь-якому випадку, солодка приманка Лінь Фейюя не спрацювала, що свідчить про те, що принц Юй хоча б засвоїв урок. Проте вся ця ситуація зрештою може обернутися проти нього, адже якщо його б і справді отруїли, Мо Фей міг би легко знайти когось іншого.
– Когось іншого? – Су Жун блиснув на нього очима. – Тебе?
Цянь Є здивовано вирячився, та раптом міцно схопив Су Жуна за руку.
– Жунжун, як ти міг таке сказати? Ти ж знаєш, що я кохаю лише тебе. До чого тут Кронпринцеса? Ти повинен довіряти мені та моєму серцю.
Він відштовхнув руку Цянь Є, думаючи: «Довіряти тобі? Дідька лисого!»
Ввійшовши до будинку, Цянь Є застав на порозі Лоу Юя, який вже очікував на нього, схрестивши руки на грудях і пильно вивчаючи його поглядом.
– Мій принце, вже досить пізно. Чому ти ще не спиш? – перелякано поцікавився Цянь Є.
Наближаючись крок за кроком до Цянь Є, Лоу Юй похмуро спитав: – Лінь Фейюя підіслав принц Фен? Звідки ти знаєш? Для чого ти тут?
Цянь Є, швидко закліпавши очима, боязко відступив на кілька кроків від нього.
– Мій принце, не плутай мене з Лінь Фейюєм. Це зневажливо до мене! Ось що я скажу: мене привів сюди Купідон. Він сказав, що тут я знайду того, хто зможе продовжити мій рід.
Вислухавши таку відповідь, Лоу Юй несвідомо перевів погляд на Су Жуна, який тимчасом скривився в обличчі.
Врешті-решт Лоу Юй наблизився, добряче ляснув Су Жуна по плечу й чванливо подався геть.
Цянь Є пожадливо зиркнув на нього: – Жунжун, принц віддає тебе мені.
Су Жун закотив очі та повною мірою пропустив ці слова повз своїх вух.
За помахом кисті між пальців Цянь Є з'явилася золота троянда. Простягнувши квітку, він з ніжністю заговорив: – Жунжун, вона для тебе! Ця троянда символізує моє серце. Ти маєш розуміти.
Опустивши на неї погляд, Су Жун роздратовано промовив: – Так, я дійсно розумію. Ти надіслав більше тисячі троянд, і кожна з них символізує твоє серце. Я цілком усвідомлюю це.
– Жунжун, як ти можеш так про мене думати? Мені від цього сумно, – Цянь Є зробив скривджене обличчя. За ще одним помахом руки, в його руці з'явилася ще одна золота троянда, в кілька разів навіть більша за попередню: – Жунжун, прийми її. Вона найбільша з тих, що я коли-небудь дарував. Ось вона – моє справжнє серце.
Су Жун несміливо прийняв подарунок та похитав головою.
– Де ти її взяв?
Цянь Є посміхнувся і самовдоволено сказав: – Я чарівник. Я можу діставати все, що забажаю.
Су Жун пирхнув.
– Ти, мабуть, належиш до магів зіркового джерела, що володіють атрибутами золота! Тільки я не можу визначити твій рівень.
– Жунжун, ти, мабуть, жартуєш, – відмахнувся Цянь Є зі зніченою посмішкою. – Хіба мені могло пощастити володіти однією з п'яти стихій? Я ж звичайнісінька людина.
– Справді? – перепитав він.
Цянь Є закивав із цілковитою щирістю.
– Так!
Раптово погляд Су Жуна затьмарився. Перш ніж Цянь Є встиг відреагувати, Су Жун вже схопив його за комір:
– Якщо ти звичайна людина, то стримуйся і поводься пристойно. Не розпускай плітки про одне і про інше увесь час! Інакше я продемонструю тобі, на що я здатен, навіть якщо тоді Кронпринцеса покарає мене!
Після він відштовхнув Цянь Є вбік і відправився до власної кімнати.
Цянь Є зітхнув, розправив комірець і подумав: «Добре, що я не звичайний хлопець, інакше мене могла б побити моя майбутня дружина!»
...
Виходячи зі своєї кімнати на другому поверсі, Мо Ї поглянув на застиглого унизу Цянь Є.
Тільки-но їх погляди пересіклися як на обличчі Цянь Є розпливлася широченна посмішка. В наступну секунду він з-за спини вийняв величезний букет золотих троянд та струснув ним. Мо Ї роздратовано зціпив зуби та повернувся до своєї кімнати.
Чжен Сюань також перебував на другому поверсі. Окинувши Цянь Є швидким поглядом, він зазирнув у спальню Мо Ї.
– Що сталося? – обернувшись на нього, запитав Мо Ї.
Миттю зніяковівши, він відповів: – Цянь Є сказав, що якщо ми скрутимо простирадла, то ти перейдеш на наступний рівень.
Мо Ї похмурився.
– То ти йому повірив?
– Хоча він здебільшого несе нісенітниці, але ці слова правдиві, – ніби досі вагаючись, Чжен Сюань говорив невпевнено і важко.
Мо Ї відмахнувся від почутого: – Забирайся геть!
– Ї-Ї, не зрозумій мене неправильно... – розчервонівшись до самих вух, поспіхом виштовхнув він з себе пояснення: – Я можу скористатися силою свого зіркового джерела, аби допомогти тобі. Ти ж добре розумієш, що Кронпринцеса – більмо на оці у багатьох людей. Якщо ти перейдеш на наступний рівень, то він також опиниться в значно безпечнішому становищі.
Подумавши трохи, через мить Мо Ї кивнув.
– Заходь.
Від отриманої згоди Чжен Сюаня оповила несказанна радість. Швиденько опинившись поряд, він поклав свою долоню Мо Ї на спину. Пройшло зовсім небагато часу, як енергія його зіркового джерела потрапила в тіло Ї-Ї та злилася з його силою, відтворюючи замкнутий кругообіг.
Лоу Юй увійшов спочатку в гостьову кімнату, але не знайшовши в ній Мо Фея, він перевірив їхню власну кімнату, в якій також нікого не було. Його відразу ж охопив неспокій.
Він продовжував нервово обшукувати кімнату за кімнатою, та врешті-решт помітив тінь Мо Фея в чайній. Тримаючи склянку з вином у руці, той споглядав на алкоголь та про щось думав.
– Воно отруйне! Його не можна пити! – вигукнув Лоу Юй, вриваючись всередину.
Мо Фей кинув погляд на розпаленого і стривоженого Лоу Юя і твердо промовив: – Не переживай. Я не пив, – після цього він занурив срібну голку у вино і незабаром та забарвилася в глибокий чорний колір: – Зілля, що плавить культивацію, справді вражає. Цікаво, як вони його вдосконалюють?
– А ти не знаєш? – трохи здивовано запитав Лоу Юй.
Мо Фей підняв погляд: – Ні. Тебе це дивує?
– Ні, ні, – похитав він головою.
Мо Фей задумливо покрутив вино по стінкам склянки.
– Відколи ти помітив, що з Лінь Фейюєм щось не так?
– Ще коли він востаннє увійшов до твоєї лабораторії, я запідозрив неладне. А після того, як Лінь Фейюй розповів, як судді сперечалися з приводу твоїх оцінок, інформація про які мала бути конфіденційною, це тільки підтвердило мої сумніви. Оскільки Лінь Фейюй не мав можливості контактувати зі сторонніми, то ж звідки він це дізнався?
– То ось у чому справа, – задумливо протягнув Мо Фей.
Невпевнено глянувши на хлопця, Лоу Юй мовив: – Мо Фей, цей Цянь Є здається... досить сильним і загадковим...
– Сильним? – зацікавлено перепитав Мо Фей, обернувшись. – Наскільки він сильний?
– Я не знаю, – він знизав плечима. – Іноді він здається звичайною людиною. Але інтуїція підказує мені, що він таки щось із себе представляє.
Поміж тим Мо Фей всміхнувся з лукавим блиском в очах.
– Якщо він дізнається, що ти вважаєш його особливим, він прийде в захват, і, можливо, навіть закохається в тебе, позаяк ти маєш такий відмінний естетичний смак.
Лоу Юй: – ...
– Ой, звісно, оприлюднили фінальне завдання, – знаючи ставлення Мо Фея до Цянь Є, Лоу Юй більше не намагався втручатися в їхні стосунки.
– Фінальне завдання? Яке воно? – Мо Фей одразу ж проявив неабияку зацікавленість
– Конкурсанти повинні вдосконалити свої власні зілля. За зілля третього рівня дають 12 балів, четвертого рівня – 16 балів, п'ятого рівня – 20 балів, а якщо це зілля шостого рівня – 24 бали, – він пояснив суть оцінювання.
Мо Фей опустив погляд: – Я випереджаю Налань* Тяньу на вісім балів. Тобто для перемоги мені потрібно буде вдосконалити зілля четвертого рівня.
*Я припустилася помилки через неуважність і Налань писала, як Налан. З часом виправлю і в попередніх розділах, але з цього моменту до прізвища додався загублений м'який знак.
– І я так думав, але дещо змінилося, – неохоче заперечив Лоу Юй.
– Що? – в голосі Мо Фея почулася нотка підозри.
– Вона вирішила вдосконалити зілля шостого рівня. Тож навіть якщо ти очистиш зілля четвертого рівня, і ви обидва отримаєте по найвищому балу, то врешті-решт результат все одно вийде однаковим.
Мо Фей звузив очі: – Ця Налань Тяньу! Вона ж не повинна була удосконалювати зілля шостого рівня, так?
– Так, начебто. Кажуть, що навіть якщо вона і може очистити зілля шостого рівня, відсоток успіху у неї не надто високий. Якби тебе не було, вона б очолила список, навіть удосконаливши зілля п'ятого рівня.
В задумливому жесті Мо Фей торкнувся підборіддя. Навіть на другому етапі конкурсу найвищий рівень зілля, який він удосконалював – четвертий. Проте третій етап... що... що обрати...
– То який рівень ти обираєш? – поглянув Лоу Юй на нього.
У відповідь Мо Фей ледь помітно всміхнувся й хитро виставив п'ять пальців.
– П'ятий рівень! – Налань Тяньу хотіла перестрибнути через його голову! Він їй ані шансу не залишить!
Лоу Юй спокійно кивнув: – Гаразд.
Під час останнього етапу Мо Фей вже продемонстрував усю свою майстерність. У порівнянні з тими чотирма рідкісними рецептами, про які ніхто раніше навіть не чував, вдосконалення зілля п'ятого рівня вже не мало ніякого значення.