Мене вже так все вимотало. Важко. З кожною наступною годиною, мої сили зникають, починається сильна втома і моральне виснаження. Але після останніх подій, я дала собі вказівку, що в любому випадку дойду кінця!
***
- АЛЕКСІЄ! СЮДА,- закричав мені Робін, а я хутко підбігла.
- Їх меншає, тому я зараз тобі якомога швидше розчищу шлях, а ти проскочиш повз них,- розказав свій план вождь.
- Гаразд,- відповіла я, на мить забувши минуле.
- І ще одне, будь обережна,- проказав він, подивившись мені прямо у вічі.
- Все буде добре,- сказала я.
- Хай щастить!- в останнє промовив хлопець.
Робін почав швидко пробивати мені хоча б якусь шпаринку, щоб я могла нарешті пробратися до неї. Я стояла з-за його спиною, а він відчайдушно бився. Та ось здолавши десь десяток тіней, я помітила що тут їх стає дедалі менше. Тому скориставшись такою нагодою, я хутко вистрибнула з-за плечей Робіна і подалася вперед.
Вбиваючи тих, хто на мене нападав, я й не помітила як справді вийшла з цього нескінченного потоку ворогів. Весь натовп, крики, стогони опинилися заду, ніби мене відгороджувала велика, прозора стіна.
***
Тут було зовсім інакше. Все змінилося. Земля стала якась гнила та темна, повітря противне і важке, а хмар тут не було, лише темно-фіолетове небо.
Я не переставала відхекуватися і витирати краплі поту, що невпинно стікали з мене. Всі мої обладунки були дуже пошарпані та подряпані, а волосся увібрало всі запахи людської плоті. Вигляд я мала жахливий.
- Ти все-таки добралася до мене,- хриплим та шипучим голосом сказала Повелителька тіней.
Я різко повернулися до неї і побачила перед собою ту страхітливу постать, яка мучила мене майже в кожному сні. Повелителька вже не стояла на колісниці, а її темні пегаси кудись зникли.
- Шкода, що ти ще не здохла при битві,- пирхнула Умбра і злостиво додала,- адже твоя смерть від моєї руки буде набагато нестерпнішою.
Її чорні, бездушні очі набули скаженого вигляду, а бордові вуста розпливлись в божевільну посмішку.
- Ти відплатиш мені за все! ЗА ВСІ ТІ НЕВИННІ ДУШІ, ЯКІ ПОКИНУЛИ ЦЕЙ СВІТ ЧЕРЕЗ ТЕБЕ!- загарчала я.
YOU ARE READING
Zodiacs
FantasyА чи знаєте ви, про своє коріння? Думаю, не бездоганно. Так само, двадцятирічна Алексія не знала звідки походить її батько та чому у неї таке дивне ім'я та прізвище. Лиш невеличка зустріч, невеличкий момент в її житті змінив все кардинально. Можливо...
