Одне серце, два життя!

Кінець!

Сьогодні, верішальний день! Я їду в суд, а Асю я відвезла до Лейли. Вона якраз приїхала, до мене.

В дорозі, я думала, хто міг вбити його. Але думки, думками, я все одно зайду в суд, та дізнаюся хто він, а може й вона.

Приїхавши, я вилетіла з машини. Заходячи в суд, я думала. Думала, про те, кого я зустріну?

Ось зараз ще пару кроків, і все. Життя зміниться. Відкриваючи, двері, я захожу. Навпроти судді, стоїть хтось.

-Я Анабет Кет! Я прийшла на цей суд!-кажу я.

Та людина обертається, до мене лицем. Я бачу перед собою.... Перед собою Джека Райнера(в першій главі фото). Він стояв, та дивився прямо мені ввічі.

-Джек?

-Так, це я.

-Як ти міг?! Я думала, що ми друзі?

-Були друзями. Поки, ти не зустріла тих твоїх "нових" друзів.

-Але...але навіщо ти вбив його?!

-Він мені заважав. В нього, було все... Ти. Ти в нього була. Я кохав тебе! Анабет, заради тебе я вбив його!

-Як ти міг? Я його кохала! Він був моїм всім.

-Коли помер Діма, то ти закрилася від всіх, навколо. Я хотів тобі допомогти, його забути, але щоб я не робив, то ти завжди його згадувала. Анабет, як ти не розумієш, що він був підлою людиною? Він завжди був егоїстом!

-Не кажи такого! Ти ліпше думай про себе, бо я тебе засаджу на довічно!

-Анабет, знаєш, це я тих колекторів до тебе прислав. Я знав, що в тебе немає грошей, розрахуватися. Якраз, коли мої люди, пішли то Локвуд взяв шкатулку, яку я йому пропонував ще давно. Він дав, тобі. А сам поплатився за це. Смерть-це болісна тема, для розмови. Ти завжди думала, що на світі є чарівні істоти. Але це реальність, такого немає, і ніколи не буде!

Я слухала, все що він казав. Але в голові, не йшлося, чому Локвуд взяв в нього гроші?

-Джек.... Скажи, навіщо Локвуду потрібні були гроші?

-Він все прекрасно знав. Знав, про те, що ти потратиш всі гроші на сестру, але він не знав, що ти будеш такою дурною. Потратити всі гроші, на якусь сестру?  Ха-ха-ха!

-Ненавижу тебе!

-Знаю, і тому мої люди, заберуть твою доньку, Асічку. Чи може це донька Домініки?

-Як ти можеш бути таким жорстоким? Я тебе не таким пам'ятаю.

-Звісно, що не таким. Бо ти ніколи немала, часу на мене. Тепер в тебе нічого немає, ні дому, ні сім'ї. Доречі, це твою матір та сестру вбив.

-Я зараз вб'ю тебе!

Він стояв. Я накинулась на нього. До мене підійшли охоронці, почали мене забирати від нього. Але все таки, забрали.

На вулиці, я набирала номер Лейли, але та не брала слухавку. Я сіла в машину. В думках, в мене було страшні думки.

Приїхавши, я побачила як дім був спалений. Він був весь чорний. Я не вірила своїм очам, але до мене підбігла задимлена Лейла.

-Ана...Анабет, Ася.

-Що з нею? Де вона?

-Її забрали.

-Хто?

-Якісь люди. Вони підпалили дім.

Моє життя, зруйноване.... Все що я мала, я втратила. Життя складне, але як тепер жити далі? Невже це кінець, мого сенсу життя? Я більше не побачу Асю?

-Анабет, що з тобою?

-Він забрав її...

-Хто?

-Джек Райнер.

-Джек? То значить, це він вбив Локвуда?

-Все що мала, я втратила. Лейло, як мені далі жити? Я нікого немаю!-почала плакати, я.

Вона мене почала поглажувати. Душа боліла, а думки завжди знали, що колись все що я матиму, в один день зникне....

Ось така історія. Кінець!

P.S: Привіт! Ну, що чітачі? Як вам кінцівка? Знаю, вона трохи сумна, але не знала, як її закінчити. Дякую, тим хто читав цю дивовижну історію про вампірів❤ Люблю вас ❤❤❤❤❤ Ваша Yulichka1234 ❤