Глава 6

228 17 0
                                    

Я побігла до будинку. Мама мене покликала щоб сказати важливу новину. Коли вже зайшла в будинок то мене зустріла мама. Вона стояла на порозі і щось перебирала в руках.

-Мам?

-Доню, мені потрібно з тобою поговорити.

-Про що?

-Ходімо в вітальнню.

Ми зайшли і я сіла на диван. Вона почала говорити.

-Доню, скажи ти знала, що батько живий?

-Щооо?!

-Значить не знала.

-Ма, ти тільки тепер мені це розказуєш?! Як ти могла мені не сказати?! Я твоя донька!

-Анабет, сонце, перестань твій батько живий, але він в іншій країні.

-А навіщо ти мені все це розказуєш?

-Мені прийшов лист з Франції. Ось бери читай.

Вона дала мені лист. Я відкрила його і почала читати очима. Ось що було написано:

Мої дочки, я вас не забув, і про маму теж. Сьогодні я живу в Парижі. Мені тут добре, але інколи буває погано без вас. Коло мене сидить Кетрін моя дочка і ваша сестра старша. Їй зараз 19 років. Знаєте коли я дізнався, що маю ще одну доньку то немав слів, а тепер я розумію як це бути батьком... Анабет доню, я знаю, що ти можеш взяти цей лист близько до серця і не гнівайся, що я тобі брехав весь цей час. Домініка доню ти зовсім не змінилася, ти такаж як твоя матір гарна та розумна. Сніжана тепер ти, я розумію, що ніколи не буду з тобою, але тепер все зміниться в вашому житті.
Ваш К.К


Я прочитала. Це був для мене шоком. Я навіть не хотіла знати де він і що з ним, а тепер він написав листа і все це зміниться. Подавши лист мамі я вийшла з вітальнні і піднялася на верх. В кімнаті було тихо і затишно, закривши за собою двері я лягла на ліжко. Невже це кінець історії яку я так довго чекала? Невже це все що я можу сказати? В кімнату зайшла мама.

-Доню з тобою все добре?

-Ма, іди геть я не хочу говорити.

-Анабет, я не знала що він почав писати листа.

-Не знала, а може ти йому і фотки наші з Нікою не висилала?

-Доню, я не могла вам розказати що батько живий. Як би сказала то ти могла щось зробити з собою.

-Ага зробити. Ма всьо у мене настрою нема іди вже.

Вона вийшла і я так і лежала на ліжку. Мені в той мемент не хотілося нікого бачити і слухати. В середині мене зїдали докори сумління. Я стільки років жила без нього, а тепер він почав писати листи. У мене батько був не з найкращих бо то випивав то не мав на нас час. Після того як він зник, то мама почала заробляти гроші і вона створила бізнес під назвою «Одне серце, два життя». Цей бізнес означає, що ніколи не потрібно здаватися і йти до мети....

Одне серце, два життя!Where stories live. Discover now