Одне серце, два життя!

Минуло 4 роки😱😭👶

...Ось, цей день! День, який змінив все моє життя. Сьогодні, я одружуюсь. Мій, коханий, мій рідний, моє все! Це я про, Локвуда. З того часу коли він мені признався в коханні, життя помінялося.

Зараз, я в білій сукні, фата довга, зачиска гарна. Я дивлюся, в дзеркало, на мене дивиться гарна дівчина, яка пригадує все що з нею відбувалося.

В двері, стукають. Заходить, моя дружка.

-Анабет! Яка ти гарна!-вона підбігає, до мене. Починає обнімати.

-Кенді! Ти теж гарна.

-Ох, як ми давно не бачились! Там, всі вже чекають.

-Добре. Я вже йду.

На моєму весіллі три дружки. Кенді, Лейла та Хлоя. Йдучи, до арки, я бачу, як на мене дивиться Локвуд та маленька Ася.

Напевно, ви думаєте, хто така Ася? А от! Коли сестричка, народила, то вона через 2 місяці, потрапила в аварію. Моє серце розривалося, на мільйон шматків. Але вона знала, що так буде, бо перед смерттю написала листа.

-Дорога, сестричко. Моя люба, рідненька. Я пишу, це тому що через деякий час, мене може не стати. У тебе буде моя, донечка Ася. Я б не хотіла, щоб вона росла сиротою. Так, як ти не можеш завагітніті, то ти будеш опікуватись, про неї. Анабет, знаю, тобі болячи це читати, але завжди знай, що я і мама з тобою. Рідненька, моя, я тебе дуже, дуже, сильно люблю!
Твоя сестра, Домініка Кет.

З того часу, зі мною та Локвудом, Ася. Я люблю її як рідну дочку. І так, я не можу завагітніти, бо я безплідна. Так, як казала та гадалка, то все збулося.

Вже коли я стала навпроти Локвуда, то ми дивилися один одного ввічі.

-Дорогі, наші, закохані. Чи готові ви, Анабет Кет, взяти Локвуда Лонгвуда за чоловіка?

-Так, готова,-подивилася на Локвуда.

-Чи готові, ви Локвуде Лонгвуде, взяти за дружину Анабет Кет?

-Так, готовий,-він посміхнувся мені.

-Вітаю, тепер ви чоловік та жінка. Можите обмінятися, кольцями, та поцілуватися.

Маленька Ася, дала кольця. Я взяла, одягла Локвуду, на палець, а він мені. Ми поцілувалися.

Цей, день для мене щастя. Я відчуваю, що моє життя, почало налагоджуватись, але без рідних мені людей...

Дома. Америка!
Приїхавши, додому, ми пішли збирати речі. Для мене цей дім, став важким тягарем. Я не зможу тут, жити, без моїх рідніх людей.