Хюррем Султан, її величність

ІІ

Пройшов тиждень. Про Рустема Гюррем поки що не чула. Але прийшов гонець з листом для Хюррем султан. Листом від Рустема. В листі він назначав час та місце зустрічі. Султана хотіла зупинитит це, і написати в листі, що вона не прийде. Але в цей момент на султану нахлинули спогади: як вони з Сулейманом проводили ночі, читаючи вірші одне одному, як вона писала йому листи, коли султан її серця був у поході. Думка, що все це може скінчитись розривала султану зсередини. 

І ось султана прийшла. Прийшла на свої ж муки... Після того, як Хюррем вийшла з охотнічого доміка, вона була спустошена в душі. Вона зрадила султана, причому навіть не з коханим. Приїхавши в Топкапи Гюррем відразу пішла до Ібрагіма. Зайшовши в його кімнату Хюррем розпочала діалог:

-Ібрагіме, коханий, я попала в западню. Я...я зрадила тобі. Проти своєї волі.

- Моя найкраща, це із-за нас?

- Так. Рустем звідкись дізнався про нас. Він погрожував здати нас Сулейману.

- Кохана, я не розумію, як я це допустив. Я з ним поговорю, якщо ні, щось вигадаю, щоб його посадили в темницю.

- Ти гадаєш щось з цього вийде?

- Звісно. Та за те, що він тебе образив, ще й так, він має згнити в темниці. Ти ж моя султана, і тільки моя.

- Дякую, за все.

Хюррем направилась до своїх покоїв. Але її перестріла... Шах І Хубан. Шах Султан була із вірним рабом Мерджаном. Сестра Хатідже розпочала розмову першою:

- Гюррем, ти дуже могутня. Але...твої останні "справи" надто небезпечні.

-Що ви маєте на увазі Султано?

-Махідевран.

- О, так. Я вже й забула, що ви всі думаєте, що це я отруїла Махідевран.

-А це не ти? Не вигадуй, султано. Я тобі більше не вірю.

-Ваше право, Шах Султан. Але це була не я.

Через місяць Шах І Хубан, посварившись із Хатідже, поїхала в Едірне. Хюррем султан була щаслива. Вона була разом з коханими людьми. Вона зрозуміла, що вона кохає не тільки Ібрагіма, а й свого Султана Сулеймана. Три ночі на тиждень вона проводила у чоловіка, і чотири з коханим Пашою. 

Вперше наша султана була настільки щасливою.