Zodiacs

Розділ 1, "Дивна Книга"

- І так, люба, повтори ще раз як тебе звати?- запитала втретє бібліотекарша.

- Алексія Де-ла-ра-с, Деларас,- відповіла я,- І Деларас одне "л", записали?

- Так, ох.. і складне в тебе прізвище і ім'я дивне, ти іноземка?- не вгавала жінка.

- Ні, я українка, просто... а не могли б ви трохи поспішити, а то в мене обмаль часу.

- Так, так.. тож які ти книжки береш?

- "Пісня льоду й полум'я", "Голодні ігри" і "Стівен Кінг: Ловець снів", напевне все.

- Добре, у тебе є термін три тижні, раджу не запізнюватися. Ось, тримай, твоя карточка.

- Дякую, до побачення.- але у відповідь я нічого не почула.

"Не от треба бути такою приставучою, яка різниця звідки я і яке в мене прізвище, таке враження що я одна така."- бухтіла я собі під ніс.

- АУУЧ..- зойкнула несподівано я.

- Я дуже вибачаюся, я сильно вас вдарила?- поки я бухтіла, на мене спонтанно хтось наткнувся і всі мої книжки попадали на підлогу,- ось тримайте, мені дуже прикро, я просто така незграбна.

- Та нічого, з ким не буває. Спасибі,- блондинка з карими очима і прекрасною усмішкою, допомогла мені позбирати мої книжки.

- Я ще раз вибачаюся, але мушу йти.

Я ще навіть не встигла оклигати від удару, як дівчина зникла і не залишила а ні сліду.

- От що за день?- запитала я сама себе, але за мить зрозуміла що щось не так,- Стоп, я брала лише три книжки... а тут їх вже чотири.

Подивившись на четверту книжку, по якій можна було зрозуміти, що вона дуже стара, мене нарешті попустило.

- Це напевно книга тої дівчини, чорт. Тепер, як їй маю її віддати,- але мої роздуми перебив годинник, який процокав дванадцяту годину,- я запізнююсь, мене Єва вб'є.

Захекана та ще й спітніла, я забігла, як та фурія в кав'ярню, де мене чекала моя подруга і сіла за столик біля неї.

- Ну і де ти шляєшся так довго? Я вже тебе чекаю пів години,- почала наїжджати Єва.

Єва- моя найкраща подруга, яка завжди мене підтримує і виручить з будь- якої ситуації. Вона доволі красива, вона має пряме коротке коричневе волосся та карі очі, коли вона усміхається на її обличчі з'являються ямки, які дають їй ще більшої милості.