Табір з вампірами

Розділ 12

Та знаєте я в принципі можу вам і не розказувати ви ж самі розумієте що тут відбувається. Але якщо говорити коротко, на даний момент Джо вже дивиться на мене, я не бачу що по заду нього. Але можу бути впевнена це щось дуже страшне. П'ятим місцем відчуваю.

Погляд у нього був страшний і не дуже добрий. І ще одне, я побачила на його лиці кров, якщо я правильно розумію.

Але зараз головне те ,що він починає до мене по трохи  наближатися. І мене це до чортиків лякає. Я почала відходити назад, поки не вперлася в стіну. він наближався до мене з кожною секундою. А мені нікуди було тікати. 

Ось він вже поряд зі мною...Я затамувала подих. Що ж буде далі?

А далі я не пам'ятаю, а причина сама проста , я втратила свідомість знову...

                                              *Джо*

В мене затуманений розум, я себе не контролюю. В очах все розпливається. Мною керує все але не я. 

Розумію, наслідки будуть жахливі. Адже серед нас є і люди. Я на 50% впевнений що я їх вб'ю. Але цього я не хочу. 

Мені довго прийдеться просити пробачення.

Так, треба втихомиритися, бо буде дуже велика біда.

Я вже зрозумію ,що я вже щось накоїв, і щось дуже погане. Не вимолити мені пробачення.

По-трохи я вже можу бачить ту картину яку є. Вам цікаво? Звичайно цікаво...

Так от, на даний момент я вхопився в шию Кріс ( по іншому не назвеш). Все було б нормально якби я пив в неї кров ( мені так здається). Але все набагато серйозніше. В неї буде вибір: чи стати такою як ми, чи можливо навіть померти. Це буде залежати що вона вибере. Хоча мені шкода що все сталося при таких обставинах.

Але я саме помітив що вона не в свідомості. Але я її підтримую, щоб не впала. Хоча б одна радує, я по трохи вертаю свій контроль...

 Отримавши повний контроль я відірвався від Крісової шиї. Вона ще не померла, але чомусь в цій кімнаті літає запах чогось противного. 

Обернувшись на запах, я впав в шок, перед моїми очима лежить вся в крові Мері, ні не так, вона вся роздерта, видно її кістки.Це все я?

Мене охопив жах, невже це я зробив? Я не пробачу собі якщо вона помре, я не можу цього допустити.

Підійшовши до неї, я присів оглянути її. На моїй душі полегшення, її вкусили, але це зробив не я. Вона стане вампіром.

Треба покликати Тома щоб допоміг мені.

                                                         *Том*

Вибігши з кімнати, я направився в їдальню,  взяв їжу, та намагався швидше повернутися до своєї кімнати. Там Кріс мене напевне зачекалася. Але така вперта навряд буде мене слухати. 

Через 5 хвилин я вже був в цій кімнаті. Але її тут вже не було. З цього можна зрозуміти ,що вона кудись пішла. Це не дуже добре.

Будемо думати логічно. Поки я сюди біг її я не бачив. Далі, можна подумати що всім людям характерна допитливість, а що у нас тут цікавого? Вірно, вибиті двері в її кімнату.

Я моментально побіг туди. 

Кріс лежала на підлозі. Джо сидів біля Мері. Все ясно.

Підбіг до Кріс, намагаюся знайти її пульс, знайшов, він є. Але я побачив укус на її шиї.

-Джо що ж ти накоїв. 

- Я якраз хотів тебе гукати. Пробач брате, я не контролював себе.

- Ти не перед мною вибачатися будеш. Та і я не святий.

- Що трапилося...

_____________________________________

Привіт, умови ви знаєте. Вибачаюся за затримку, важко писати коли в голові бардак.

І до речі залишилося буквально 2-3 розділи.