Знайди мене

08

Чонгук продовжував дивитися злим поглядом.

-Чонгук ти щось хотів? -запитав Чімін і подивився на того конкурентним поглядом.

Прозвенів дзвінок. Наша розмова перервалась і ми розійшлися по классам,а Чімін тим часом побіг в учительську.

Я зайшла в клас і сіла на своє місце.За мною зайшла Юкі.

-Що це щойно було? Якого ти з Чіміном за руки ходиш? Ви зустрічаєтесь? -почала давати кучу дибільних питань вона, а я в свою чергу ігнорила.

-Ти мене чуєш? - знову дала запитання, але вже з повищеним голосом і додала:-Якщо будеш ігнорити,я тобі домашку не буду давати списувати!

-Точно! Домашка! -крикнула я, і зробила щенячі очі:-Юкі~дай списати.

-Дам.. Якщо розкажеш що між тобою і Чіміном! -сказала та з хитрою посмішкою на обличчі.

-Давай бо як вчителька зайде, то мені жопа!! Розкажу в дома,ок?

Я взяла зошит і за 3 хвилини домашня була списана. До класу зайшов Чінін, а за ним і вчитель.

-Класс, в нас новий учень.Чімін представся будь ласка.

Чімін представився. Однокласниці почали кричати "Вау~красавчікк" і щось такого роду, ну звичайно Чімін був дійсно дуже красивим. Вчитель сказав йому сідати на вільне місце, яке було перед мною.

Пройшов урок. Чімін обернувся до мене з хирою посмішкою на лиці.

-Хен Сон~ми тепер в одному класі)

-Ага,-з легкою посмішкою сказала я. Нас перебила Юкі.

-Може познайомиш мене?-запитала Юкі, дивлячись на Чіміна.

Я познайомила їх, і вони почали мило спілкуватися між собою. Я рішила піти в клас дівчат, який на 4 поверсі. Коли я підійшла до їхнього класу я побачила Міре яка стояла з Чонгуком і поправляла йому волосся, а той в свою чергу мило сміяся. Я перехотіла заходити в їх класс. Я пішла на задній сад школи,ось це напевно можна врахувати як моє улюблене місце,чисте повітря, тихо, переважно людей тут майже не буває і я провожу свій вільний час тут,я навіть дерево встигла посадити в цьому саду. Дойшовши до середини саду я побачила хлопця в кепці який сидів і слухав музику і було таке враження що я вже його бачила. Підходячи ближче я зрозуміла, чого він був мені знайомим,адже це був той хлопець який вилив колу на Юкі,я помітила що моє дерево яке було біля нього, було зломаним.

-Ти зламав? -тихо сказала я, а в мою сторону ігнор.

-Це ти зломав дерево?! -вже підняла голос я.

-З чого мені ломати його? -сказав той.

Я просто глибоко вдихнула і сіла біля зломаного древа, настрій був поганий.

-Як звати?Я напевно не один сюда хожу посидіти

-Хен Сон,а ти?

Хлопець зняв навушники і кепку і положив біля себе.

-Мене звати Юнгі. Приємно познайомитись-сказав той, протягаючи свою руку,щоб пожати.

-Юнгі значить,а ти не такий поганий як я думала.

Він посміхнувся. Хлопець який ображав мою подругу, виявився не таким поганим. Ми знайшли багато спільних інтересі, він розказував про своє тяжке дитинство, а я в свою чергу уважно слухала, адже він багато натерпівся,при цій розмові посмішка повільно зникла з його обличчя,і я рішила його підтримати.

-Юнгі, пообіцяй мені що ти покажеш всім,який ти насправді,покажеш.. що ти можеш добитися всього що б тобі це не коштувало. Пообіцяй!

Юнгі посміхнувся.

-Дякую,я обіцяю...