Знайди мене

02

Ми побігли до столі і на столі лежала сумка, з ВЕЛИКОЮ СУМОЮ ГРОШЕЙ. Ми почали ділити, так як ми не матиматики, але гроші можемо поділити за лічені хвилини.(До того що ми з Бтс в одній школі будемо, ще й гроші на халяву получили)

-Завтра нам в школу, ми маємо грано виглядати го на шопінг-сказала я

-Шопоголік ти блін,в школі є форма- сказала Юкі

Ну блін -почала скиглити я

Дівчата але нам одяг би не помішав в шафах пусто. - сказала Міре

Всі погодилися. Ми закупилися по горло одягом і взуттям.Їм було найважче витягнути мене з магазину, і вони рішили піти додому а я ще ходила і закуплялася. Коли я дивилася на красовки то побачила в доволі симпатичного хлопця який тоже дивися на тих(були як і дівчв і так і хлопчачі моделі) ,він не міг підібрати розмір і я підійшла до нього.

-Привіт, тобі допомогти? Розмір не можеш підібрати? Щас все в строю-сказала я.
-Ага-тихо сказав він
-Чого так тихо, тиж мужик кашу треба їсти! Вот я коли хожу по вулиці з подружками то я занадто голосно говорю, а ти?

Він почав сміятися.

-Ти смішна, хаха. Я говорю тихо бо захрип - сказав він
-Оо зараз сикунду, я недавно  була в аптеці і кулила таблетки так як в мене самої часто горло болить,тримай-дала йому таблетку
-Так, тобі треба кроси підіб... - перебив мене мій телефон
-Алло.. .Чого тобі?...Я ще в торговому центрі... хлопцеві кроси допомагаю вибрати..я скоро....давай.
-Ох, з тими подружками, як з мамою-сказала я.
-хаха, як я тебе розумію, я живу тоже з друзями, так хочу стати дорослим-сказав він.
-Дитино повір коли виростеш буде не так просто як ти думаєш. Вот коли я вчилася на стиліста, ти просто не уявляєш настільки це було важко.
-Хахаах, ти говориш так що сама доросла, а виглядаєш на 16. Скільки тобі років?
-Мені 21,ой 16,хаах....
-Забавна ти. Ти моя ровесниця. Як звати?
-Хен Сон,а ти?
-Ти мене не знаєш?
-Неа, сорі я не екстрасенс..

Ми почали ржати.

-Я... Ммм.. Чон Чондон.
-Ясно, приємно познайомитися
-В якій ти школі вчишся?-запитав Чондон
-Школа Мистецтв (School Of Performing Arts) - відповіла я, і додала:- Завтра з подушками будемо там вчитися. Завтра наш 1 день.
-Ооооууу, я тоже там вчуся. Надіюсь ми будемо в одному класі. - сказав дружелюбно він

Ми почали вибирати кроси я підіброда собі і Чондону. Коли ми підійшли до каси, Чондон хотів розплатитися за мене, но я стояла і не давала но він всеж таки розплатився
-Ей Чондон! Мені не удобно.Тримай гроші!
-Не-а. Це подяка за допомогу.

Я посміхнулась.

Коли ми вийшли з торгового центру, вже була ніч
-Все,папа Чондон.
-Не-а.

Він взяв пакети які я несла з одягом і сказав:
-Показуй де живеш.

Я подивилася на ньогодивним поглядом.
-Ти думаєш я тебе лишу одну з величезними пакетами і шей ніч
-Окей-окей.

Ми йшли багато про що говорили я дала йому свій номер а він мені свій.

Коли ми дошли додому ми попрощалися і я зайшла в квартиру. На порозі стояли мої ПОДРУЖЕНЬКИ які дивилася страшно на мене.
-Де ти була? Я вибачаюся то вже 11 ночі. -сказала Юкі
-Дівчта харе мені ітак погано.

Я пішла в кімнату і поклала нові речі в шофу. За кілька хвилин моя пуста шафа була заповнена. Я вділа піжаму і лягла на ліжно я до мене зайшла Сона:
-Ей ти нічого не їла ходи їсти-сказала та

Ми пішли на кухню і я була вшоці всьой холодиник був заповнений і на столі багато їжі.

-Поки ти ходила і фігнею страдала, ми купили багато хавчику, і наварили їсти. Сідай-Сказала Сера

До нас приєдналися інші дівчата. Ми почали їсти. Дівчата купили ще телевізор і ноотбуки кожній і нові телефони(вже сенсорні)

Ми розійшлись по кімнатам і незабаром всі заснули. Завтра нас чекає новий день...